Борис Патон
В 50-ті роки Б.Патон сконцентрував зусилля колективу дослідників на поглибле-ному вивченні природи щойно виявленого електрошлакового процесу, на визна-ченні його тривалості та автоматизації основних режимних параметрів з одно-часною розробкою технології застосування цього процесу. Цей напрямок поділився на два взаємопозв'язаних відгалуження, одне з яких продовжувало розвиватися в напрямку зварювальних технологій, а інше вийшло за їх рамки і незабаром склало серію самостійних електрошлакових технологій, що стали ба-зою виникнення нової галузі — спеціальної електрометалургії. У найстисліші терміни було знайдено нові способи зварювання, вивчено технологічні режими, створено численні прототипи нової ґенерації промислової зварювальної техніки.
Дослідження у галузі електрошлакового переплаву також були успішними. Як відзначав Б.Патон на XX конгресі Міжнародного інституту зварювання в Лондоні, «величезну послугу металургії зробило зварювання. Саме в його надрах було виявлено закономірності і явища, що стали основою для створення зовсім нової галузі металургійного виробництва, яку можна назвати спеціальною електрометалургією». Глибоке вивчення суті електрошлакового переплаву, його фізико-хімічних закономірностей та електротехнічних характеристик було уза-гальнено в монографії «Електрошлаковий переплав» (1963), невдовзі перекладеній у США і Великобританії. Технологічні розробки увінчалися ство-ренням десятків винаходів, запроваджених у промисловій апаратурі для елек-трошлакового переплаву Почалося патентування розробок Інституту електроз-варювання в розвинених країнах, включаючи США, ФРН, Японію. Лідируюче становище вітчизняної зварювальної науки і техніки у галузі електрошлакового переплаву широко визнається у світі.
На початку 70-х років було розроблено нові способи електрошлакового лиття, що стало незабаром незалежним у виробництві металургійного обладнання. Пізніше почало розвиватися електрошлакове кокільне та відцентрове лиття, яке широко розсунуло рамки застосування електрошлакових технологій. Зараз спектр таких технологій (з урахуванням електрошлакового зварювання) включає близько 20 технологічних процесів переплаву, лиття, наплавки, поверхневої об-робки та інших, без яких неможливі сучасні металургія і машинобудування.
Важливим стратегічним напрямком розвитку зварювальних та електромета-лургійних технологій Б.Патон вважає розробку принципово нових автоматизова-них систем керування процесами зварювання, установками і механізованими лініями з використанням комп'ютерної і мікропроцесорної техніки, створення зварювальних роботів.
Активна творча діяльність і талант керівника висунули Б.Патона в ряди видатних організаторів науки, відомих у світі. Впродовж багатьох років він очолював Коор-динаційну раду із зварювання, Раду головних зварювальників СРСР, Наукову раду «Нові процеси зварювання і зварні конструкції», Наукову раду «Нові проце-си одержання та обробки металевих матеріалів», Національний комітет СРСР із зварювання в Міжнародному інституті зварювання, керував пріоритетним на-прямком «Нові матеріали і технології їх виробництва та обробки». Багато зробив для розвитку міжнародного співробітництва Академії наук України. Його науко-вий авторитет у світі дуже високий.
Керуючи Академією наук України, Б.Патон став ініціатором і провідником чис-ленних організаційних нововведень, спрямованих на вдосконалення фундамен-тальних і прикладних досліджень, на підвищення ефективності науки. Інститут електрозварювання став полігоном для відпрацювання організаційних нововве-день, колискою унікальної науково-інженерної школи.Для Академії наук України перспективне значення мали запропоновані Б.Патоном програми фундаменталізації наукового пошуку в технічних галузях науки і цілеспрямованих фундаментальних досліджень, реалізація яких привела до кардинальних зрушень в організації досліджень. Численні організаційні іновації в Академії наук — спеціалізовані підрозділи конструкторської бази в інститутах, експериментальні майстерні, міжвідомчі лабораторії, дослідні заво-ди, науково-технічні комплекси, інженерні центри — зробили помітний внесок у вдосконалення зв'язків науки з виробництвом у 1970-1980-ті роки. Однак сьо-годні, в іншу епоху, при переході до ринкових відносин є підстави розглядати їх як найважливіші передумови активізації процесу іноваційного розвитку еко-номіки, як реальні зародки таких нових структур, як технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори.
Розпад СРСР і РЕВ як результат політичної та соціально-економічної кризи призвів до дезінтеграції наукових систем, передусім наукових потенціалів дер-жав Центральної та Східної Європи. Зруйнування єдиного наукового простору так званої «другої світової системи науки» згубно відбилося на всій системі нау-кових комунікацій. Академік Б.Патон — ініціатор створення і керівник Міжнародної асоціації академій наук.
Б.Патон послідовно відстоює місце і функції Академії наук у суспільстві. Ака-демія наук як основний центр фундаментальної науки орієнтована на пошук но-вих закономірностей і принципово нових явищ. Розвиток фундаментальної науки визначає інтелектуальний рівень суспільства. Як незалежна неурядова ор-ганізація, що функціонує на принципах самоврядування і саморегуляції, Ака-демія наук має всі можливості для високоякісної та незалежної експертизи соціально-економічних програм, що є особливо важливим для сучасного, ди-намічного світу, який бурхливо розвивається. Об'єднуючи наукову еліту суспільства, Академія наук має всі можливості для вдосконалення системи утворення і підготовки кадрів.