Чому бувають змлетруси
Чому бувають змлетруси
У 5 год 20 хв земля затряслася; її перша судорога продовжувалася майже 10 секунд: тріск і скрип віконних рам, дзвін скла, шум падаючих драбин розбудили сплячих: люди встали, відчуваючи всім тілом ці підземні поштовхи... Гойдались стіни, зриваючись, падали посуд, картини, дзеркала, вигиналася підлога, меблі тряслись, рухаючись по кімнаті, переверталися шафи, підстрибували столи. Як паперова, розривалася стеля, сипалася штукатурка. В темноті все гойдалось, падало, з тріском провалювалось в якісь раптом відкрившись провалля. Земля глухо гуділа, стогнала, горбилась під ногами і тривожилась, утворивши глибокі тріщини. Здригнувши і похитуючись, будинки нагинались, по їх білим стінам, як блискавка, зміїлись тріщини, і стіни розсипались, завалюючи вузькі вулиці і людей серед них важкими грудами гострих кусків каміння.
Все море гойдається, як велика чаша, готова перевернутися на залишок міста. Здається, що ось зараз вся змішана маса його виплескає на землю до останньої хвилі і каплі.
Піднялася до неба хвиля висотою невиміряною, закрила грудьми половину неба і, гойдаючи білим хребтом, зігнулась, переломилась, упала на берег і великою вагою своєю покрила трупи, будинки, уламки, роздавила, задушила живих і, не утримавши на берегу, хлинула назад, тягнучи з а собою все захоплене.”
Так Олексій Максимович Горький описав подію, відбувшуся в італійському місті Мессіне 28 грудня 1908р.
Що ж було причиною цієї аварії?
Уявіть собі стіл, на якому збудована іграшкова країна, насипані піщані гори, заміж озера врита в пісок каструля з водою; у підніжжя гори складений ціле місто із кубиків. Як можна зразу зруйнувати все це спорудження? Якщо сильно подути, наш “ураган” тільки сколихне поверхність води та відвалить від будинків 1-2 кубика. Якщо кидати на стіл камінчики, розвалиться тільки частина побудови. В декілька секунд зруйнувати всю іграшкову країну можна тільки одним методом - сильно ударивши по столі. Зруйнування пройде, якщо нанести удар не зверху, а знизу, навіть не доторкаючись ні до одної з іграшкових споруджень. Значить, головна причина “катастрофи” буде викликане ударом потрясіння стола.
Точно так же потрясти і зруйнувати справжні будинки в великому місті, розплескати озера і ріки, розсікти поверхність великими тріщинами можуть тільки сильні точки і потрясіння самої землі.
Землетрус починається з розриву і переміщення гірських порід в якомусь місці у глибині Землі. Це місце називається вогнищем землетрусу, або гіпоцентром. Глибина його звичайно буває не більше 100 км, але інколи доходить до 700 км. Інколи вогнище землетрусу може бути і на поверхності землі. В таких випадках, якщо землетрус сильний, мости, дороги, будинки і інші спорудження виявляються розірваними і зруйнованими.
Частина землі, в межах якої на поверхні, над вогнищем, сила підземних поштовхів доходить найбільшої величини, називається епіцентром.
В одних випадках пласти землі, розміщених по сторонах розлому, рухається один на одного. В інших - земля по одну сторону розлому опускається, утворюючи скидання. В місцях де вони пересікають річні русла, появляються водоспади. Зведення підземних печер розтріскуються і обвалюються. Буває, що після землетрусу великі частини землі прибори фіксують близько 100 000 землетрусів щорічно.
Удар викликає стрясіння шарів гірських порід навкруги вогнища, розходячи у вигляді хвиль, так як і хвилі розходяться від кинутого у воду каміння. Але вода швидко заспокоюється, і навіть після самої більшої бурі на її поверхні не залишаючи ніяких слідів. На земній поверхності стрясіння не завжди проходять безслідно. Від дуже сильних струсів поверхності землі може вигинатися.
Більшість руйнувань від землетрусів звичайно відбувається у не стійких гірських породах.
Побудови при сильних підземних штовхань руйнуються за декілька секунд. Катастрофічні землетруси рідко дають більше 2-3 коротких, але сильних поштовхів. Тільки слабкі, вже безпечні повторні поштовхи ще довго тривожать зляканих жителів. Звичайно, чим дальше від епіцентру, тим слабкіше трясіння ґрунту. На великих відстанях воно зовсім не замітне.