Радіація і життєдіяльність людини
> герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;
> заходи планувального характеру;
> застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, викори¬стання спеціальних захисних матеріалів;
> використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки персоналу;
> дотримання правил особистої гігієни;
> очищення від радіоактивних забруднень поверхонь будівельних кон¬струкцій, апаратури і засобів індивідуального захисту;
> використання радіопротекторів (біологічний захист).
Радіоактивне забруднення спецодягу, засобів індивідуального захи¬сту та шкіри персоналу не повинно перевищувати припустимих рівнів, передбачених Нормами радіаційної безпеки НРБУ-97.
У випадку забруднення радіоактивними речовинами особистий одяг і взуття повинні пройти дезактивацію під контролем служ¬би радіаційної безпеки, а у випадку неможливості дезактивації їх слід захоронити як радіоактивні відходи.
Рентгенорадіологічні процедури належать до найбільш ефективних методів діагностики захворювань людини. Це визначає подальше зростання застосування рентгене- і радіологічних процедур або ви¬користання їх у ширших масштабах. Проте інтереси безпеки пацієнтів зобов'язують прагнути до максимально можливого зниження рівнів опромінення, оскільки вплив іонізуючого випромінювання в будь-якій дозі поєднаний з додатковим, відмінним від нуля ризиком ви¬никнення віддалених ,стохастичних ефектів. У даний час з метою зниження індивідуальних і колективних доз опромінення населення за рахунок діагностики широко застосовуються організаційні і тех¬нічні заходи:
• як виняток необгрунтовані (тобто без доведень) дослідження;
• зміна структури досліджень на користь тих, що дають менше дозове навантаження;
• впровадження нової апаратури, оснащеної сучасною електронною технікою посиленого візуального зображення;
• застосування екранів для захисту ділянок тіла, що підлягають дос¬лідженню, тощо.
Ці заходи, проте, не вичерпують проблеми забезпечення максималь¬ної безпеки пацієнтів і оптимального використання цих діагностичних методів. Система забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів може бути повною й ефективною, якщо вона буде доповнена гігієнічними регла¬ментами припустимих доз опромінення.
5. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в ат¬мосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгостро¬кове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.
На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
• 1957рік - аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробниц¬тву-плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500кв.км);
• 1957рік - вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб);