Навколишнє середовище і здоров’я людини
Все це утворює соціальне, або соціально-політичне, середовище.
Процеси, що відбуваються у суспільстві загалом і в окремих суспільних групах, вивчають суспільствознавство та соціологія. Закономірності поведін-ки та діяльності окремих людей, зумовлені належністю їх до певних соціаль-них груп, та психологічні характеристики цих груп досліджує соціальна пси-хологія. Вплив соціальних чинників на стан здоров'я суспільства вивчає соціальна гігієна,
Третім компонентом життєвого середовища є житло, транспорт, зна-ряддя праці, промислові та енергетичні об'єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподарські рослини, тобто матеріальна культура, створена людством за час його існування. Це оточення формується людиною фактично в односторонньому порядку без участі природи, а переважно за її рахунок і є сукупністю досягнень суспільства в резуль¬таті матеріального і духовного розвитку. Слово, яким можна охаракте¬ризувати таке оточення є культура у широкому його значенні.
Сучасні словники дають такі значення слова «культура»:
* сукупність досягнень і творчості того чи іншого народу;
* характерні особливості життя і діяльності певних історичних, гео-графічних і кон'юнктурних людських спільнот (феодальна, буржуазна, соціалістична, українська і навіть, як це не парадоксально, «блатна» куль-тура);
* ступінь досконалості в тій чи іншій сфері людської діяльності (культу-ра праці, мови, поведінки);
* той чи інший вид сільськогосподарських рослин (цитрусові, баштанні, злакові культури).
Отже, таке середовище точніше було б назвати «культурним», або «матеріально-культурним», але в жодній з відомих нам праць з безпеки життєдіяльності таке визначення не використовують. Натомість таке середовище називається техногенним, штучним, побутово-виробничим або ж антропогенним. Надалі ми будемо використовувати термін тех¬ногенне середовище, або техносфера, саме для визначення матеріально-культурного середовища.Головною причиною створення і розвитку техногенного середовища було і є прагнення людей задовольняти свої потреби, які весь час зростають. Однак дуже часто через незнання або нехтування законами природи людська діяльність призводить до небажаних, а інколи навіть До трагічних наслідків.
Наприклад, через людську діяльність відбулося вимирання багатьох видів рослин і тварин, забруднення і деградація природних екологічних систем на значних територіях, пошкодження і вичерпання природних ресурсів, навіть зменшення в атмосфері озонового шару, який захищає біологічні об'єкти на Землі від руйнівного впливу ультрафіолетового випромінювання. Особливо небезпечними перелічені явища стали у другій половині XX ст., після другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки і техніки, започаткувала нову науково-технічну революцію, результати, якої у багатьох випадках були непередбачуваними і загрожують порушити динамічну рівновагу глобальної соціоекосистеми.
Техногенне середовище склалося в процесі трудової діяльності лю¬дини. Воно багатопланове. Сутність його знаходиться там, де закін¬чується природа і починається людина, причому не як біологічна істо¬та, а як істота, що мислить, має мораль і естетичне відчуття. До об'єктів матеріальної культури належить будь-яка матеріальна субстанція, яка створена не Богом чи природою, а людським генієм, його трудовою діяльністю. Навіть запах парфумів у цьому плані принципове відрізняється від запаху квітів, оскільки парфуми створені людиною, а квіти — природою.
Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.
Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і куль¬турного призначення, а також комунально-побутових організацій і ус¬танов. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі нг людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність централь¬ного опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.