Проблема збереження миру на Землі

Тероризм (від лат. terror — страх, залякування) — це форма полі¬тичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насил¬ля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де теро¬ризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм — антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

Визначити тероризм можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основних види терориз¬му: політичний, релігійний та кримінальний.

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

• напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матер-іальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонст¬рації сили;

• захоплення державних установ або посольств (супроводжується за-хопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

• захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мо-тивація — звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна моти¬вація — вимога викупу);

• насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

• викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних по-літичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

• політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільни¬ти народ від тиранів);

» вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).

Прикладами релігійного тероризму є діяльність організації Аум Синрикьо, теракти проти Папи Римського та трагедія сім'ї Ганді тощо.

На території Європи загально відомі організації, які намагаються за допомогою крові і терору вирішити «національне питання». Достатньо назвати абревіатуру ІРА (Ірландська республіканська армія), як згадують¬ся кадри кривавих вибухів автомобілів, запеклих сутичок з поліцейськи¬ми, родичів, що плачуть за вбитими. Ірландський націонал-сепаратизм — один з-найбільш кривавих у Європі. І хоча на сьогодні існує домовленість про припинення терористичних дій, ІРА не перестала існувати,

Тероризму вистачало і в екс-СРСР, хоча офіційно його не існувало. Організацій, які боролись за незалежність, фактично не було. Але це не заважало терористам-одинакам здійснювати напади на перших осіб держави. Досить розповсюдженими були і захоплення літаків. G 1958 по 1995 рік в СРСР і країнах, СНД було здійснено 120 захоплень літаків.

Особлива ситуація склалась в Росії у зв'язку з Чечнею. У пам'яті залишились події в Будьоновську, Москві. Чечня стала одним з центрів світового тероризму.

Треба відзначити, що в Україні не виявлено терористичних органі¬зацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема теро¬ризму в Україні перебуває в іншій площині — це «кримінальній те¬роризм» всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.

Зростання кількості терористичних актів, непередбачуваність наслідків цих актів викликають велику стурбованість світової громадськості, яка все більше активізує свої зусилля в боротьбі з тероризмом. Починаючи з XXVII сесії Генеральна Асамблея ООН щорічно обговорює питання про заходи по запобіганню тероризму. У грудні 1972 р. був створений Спеціальний комітет з питань міжнародного те¬роризму, до якого увійшли представники 34 держав. На початку 1995 р. Генераль¬на Асамблея ООН одностайно прийняла Декларацію про заходи з ліквідації міжна¬родного тероризму. За останні роки вироблено більше десяти конвенцій і прото¬колів з питань боротьби проти тероризму. Але багатоманітність форм його про¬явів ускладнюють вирішення цієї проблеми.