Радіаційне забруднення на території України, методи вимірювання, вплив на людину, Чорнобильська трагедія, захист населення, евакуація населення

6.У ближній до ЧАЕС зоні спостерігається повсюдне підвищення рівня грунтових вод на 1-1,5 метра, що зумовлює підтоплення пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів та більш інтенсивного забруднення грунтових вод.

7.На всій території зони відчуження збільшується ступінь обводнення та заболочуваності, що викликає деградацію та загибель лісу, перехід радіонуклідів у розчинні та колоїдні форми, прискорює швидкість їх міграції, погіршує хімічні показники якості води. Головною причиною заболочування і підтоплення є припинення експлуатації меліоративної мережі зони відчуження.

8.Не є достатнім і сучасний рівень захисту лівобережної заплави, розрахований на повінь 0,1%-ої забезпеченості. Оскільки з 1986 року значних повеней не було, ймовірність її виникнення з кожним роком зростає.

Для вирішення цих проблем:

Розпочато будівництво першої черги комплексного пункту “Вектор” по переробці всього захоронення РАВ у зоні відчуження, але будівництво ведеться повільними темпами. Планується розширення постійного пункту захоронення РАВ “Буряківка”.

Ведеться перезахоронення відходів з підтоплених пунктів, зокрема з пункту “Нафтобаза” перезахоронено 19тис.тонн радіоактивних відходів, але лишається ще 60 тис. тонн.

Завершуються роботи щодо обстеження та інвентаризації пунктів тимчасового захоронення РАВ з метою створення інформаційно-аналітичної системи потенційно-небезпечних об‘єктів.

Для зменшення виносу радіонуклідів у Київське водосховище проводяться роботи по ремонту лівобережної польдерної дамби.

З метою зменшення змиву радіонуклідів стронцію Київське водосховище на 100-200 Кі щорічно (із загальної кількості близько 450 Кі) розпочато будівництво захисної дамби на правобережній заплаві р.Прип‘ять довжино.4,1 км. Загальна кошторисна вартість будівництва складає 9 млн. грн. Розпочато намивання правобережної дамби на ділянці “Залізничний міст – Яновський затон”. Необхідно провести дезактивацію найбільш забрудненої ділянки правобережної заплави (що відсікається дамбою) та Яновського затону.

З метою подальшого зменшення змиву радіонуклідів із забруднених ділянок на лівобережній заплаві р.Прип‘ять розпочато розчистку меліоративних каналів для забезпечення відводу води за межі значно забруднених ділянок лівобережної заплави р.Прип‘ять. Це дозволить зменшити змив радіонуклідів у водосховище приблизно на 20%.

Планується також збільшити обсяги робіт по берегоукріпленню, виконати роботи по водопониженню у ближній зоні ЧАЕС, завершити у першому півріччю 2000 року роботи по виведенню очистки стічних вод на спорудах м. Чорнобиль у проектний режим.

Серйозною проблемою залишається подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особливо поводження з РАВ, які утворились у результаті аварії. Більша частина відходів захоронена в тимчасових “сховищах”, які зовсім не відповідають вимогам чинних норм i правил.

Діяльність по поводженню з радіоактивними відходами у зоні відчуження ЧАЕС здійснюють виробниче підприємство “Чорнобильська АЕС” НАЕК “Енергоатом”, державні спеціалізовані підприємства “Комплекс” і “Техноцентр” Українського Державного об‘єднання “Радон”.

Починаючи з 1986 року проведено дезактивацію території площею понад 30 тис. га, зібрано та захоронено радіоактивних відходів об‘ємом понад 600 000куб.км, дезактивовано матеріалів та обладнання приблизно 8 000 тонн.Сьогодні пріоритетним є завдання приведення у відповідність з вимогами чинних норм і правил існуючих у зоні відчуження пунктів захоронення радіоактивних відходів і пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів. Вони створювалися в екстремальних після аварії умовах і не відповідають вимогам радіаційної безпеки, а тому несуть потенційну загрозу для навколишнього середовища. За даними спостережень горизонти грунтових вод знаходяться в безпосередній близькості від пунктів тимчасової локалізації радіоактивних відходів. Тому, внаслідок певних гідрогеологічних процесів, ці пункти можуть стати суттєвими радіаційними забруднювачами території зони відчуження і басейну ріки Прип‘ять.