Перехрестя. Безпечний перехiд дороги з обмеженою оглядовiстю i недостатньою видимiстю
Вступ.
Бурхливий процес автомобілізації з кожним роком охоплює всі більше число країн, постійно збільшується автомобільний парк, кількість людей, що утягуються в сферу дорожнього руху. Ріст автомобільного парку й обсягу перевезень веде до збільшення інтенсивності руху, що в умовах міст з історично сформованої забудовою приводить до виникнення транспортної проблеми. Особливий але гостро вона виявляється у вузлових пунктах вулично-дорожної мережі. Тут збільшуються транспортні затримки, утворяться черги і затори, що викликає зниження швидкості повідомлення, невиправданий перевитрата палива і підвищене зношування вузлів і агрегатів транспортних засобів.
Перемінний режим руху, часті зупинки і скупчення автомобілів на перехрестях є причинами підвищеного забруднення повітряного басейну міста продуктами неповного згоряння палива. Міське населення постійне піддано впливу транспортного шуму і газів, що відробили.
Одночасно росте і кількість дорожно-транспортних пригод (ДТП), у яких гинуть і одержують поранення мільйони людей в усьому світі, ушкоджуються і виходять з ладу дорога техніка і вантажі. Понад 60% усіх ДТП приходиться на міста й інші населенні пункти. При цьому на перехрестях, що займають незначну частина території міста, концентрується більш 30% усіх ДТП.
Забезпечення швидкого і безпечного руху в сучасних містахвимагає застосування комплексу заходів архітектурно-планувального й організаційного характеру. До числа архітектурно-планувальних заходів відносяться будівництво нових і реконструкція існуючих вулиць, будівництво транспортних перетинань у різних рівнях, пішохідних тунелів, об'їзних доріг навколо міст для для відводу транзитних транспортних потоків і т.д.
Організаційні заходи сприяють упорядкуванню руху на вже існуючій (сформованої) вулично-дорожної мережі. До числу таких заходів відносяться введення однобічного руху, кругового руху на перехрестях, організація пішохідних переходів і пішохідних зон, автомобільних стоянок, зупинок громадського транспорту транспорту й ін.
При реалізації заходів щодо організації дорожнього руху особлива роль належить упровадженню технічних засобів: дорожніх знаків і дорожньої розмітки, засобів світлофорного регулювання, дорожніх огороджень і направляючих пристроїв. При цьому світлофорне регулювання є одним з основних засобів забезпечення безпеки руху на перехрестях. Кількість перехресть, обладнаних світлофорами, у найбільших містах світу з високим рівнем автомобілізації безупинно зростає і досягає в деяких випадках співвідношення: один світлофорний об’єкт на 1,5-2 тис. жителів міста.
Світлофори, як головні регулятори руху на перехрестях.
Світлофори призначені для почергового пропуску учасників руху через визначену ділянку вулично-дорожної мережі, а також для позначення небезпечних ділянок доріг. У залежності від умов світлофори застосовуються для керування рухом у визначених напрямках чи по окремих смугах даного напрямку.
Порядок чергування сигналів, їхній вид і значення, прийняті в Україні, відповідають міжнародної Конвенції про дорожні знаки і сигналах. Сигнали чергуються в такій послідовності: червоний - жовтий - зелений - жовтий - червоний...
* Червоний немиготливий сигнал забороняє рух по всій ширині проїзної частини.
* Жовтий немиготливий сигнал зобов'язує до зупинки перед стоп-лінією усіх водіїв, за винятком тих, котрі вже не могли б зупинитися з урахуванням вимог безпеки руху. Жовтий сигнал, підключений до червоного, попереджає про негайне включення зеленого сигналу. Жовтий миготливий сигнал не забороняє рух і застосовується для позначення перехресть, що можуть бути не замічені водіями на відстані, достатньому для зупинки транспортного засобу.
* Зелений немиготливий сигнал при відсутності яких-небудь додаткових обмежень, а також додаткової секції світлофора дозволяє рух по всій ширині проїзної частини у всіх напрямках. Зелений миготливий сигнал попереджає про кінець такту, що дозволяє.
Світлофори можна класифікувати по їх функціональному призначенню на: транспортні, пішохідні.