Соціально-політичне середовище життєдіяльності

Життєве середовище — другий елемент системи «людина — жит¬тєве середовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

У цьому розумінні воно не має постійних у часі і просторі кордонів, його межі визначаються передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разі розуміється під терміном «людина».

Життєве середовище людини складається з трьох компонентів — природного, соціального, або соціально-політичного, та тех¬ногенного середовищ.

Виділяють такі сфери суспільного життя:

* матеріальна - охоплює процеси матеріального виробництва розподілу, обміну, споживання;

* соціально-політична - включає соціальні та політичні сто¬сунки людей у суспільстві - класові, національні, групові міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища и процеси, як революція, реформа, війна, класова боротьба У цій сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія держава, громадські організації;

* духовна - це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень тоб¬то весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), пере¬творення на індивідуальний духовний світ людини;

* культурно-побутова - це такі явища, як виробництво куль¬турних цінностей, життя сім'ї, побутові проблеми (органі¬зація відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо.

Усі сфери суспільного жит¬тя взаємопов'язані. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини виникають між людьми у процесі їхньої діяль¬ності та спілкування.

Вони характеризують життє¬діяльність людини і поділяють¬ся на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культур¬ні, побутові, сімейні та інші.

Соціальні відносини — це:

Норми життя суспільства: економічного, політичного, правового, морального.

Суспільні правила життя й поведінки людей.

В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтере¬си і потреби людей. В суспільстві постійно виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і суспільних цінностей, відносин. Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт.

Таблиця 1. Основні типи конфліктів між людьми

Усе історичне суспільство постає перед нами як конфліктне. У цьо¬му зв'язку конфлікт виявляється не відхиленням від норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфлік¬тують з різних причин — економічних, політичних, соціальних, еколо¬гічних, моральних, релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами і народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами, робітниками й адміністрацією, підприє¬мцями та екологами, студентами й викладачами, чоловіками та жінка¬ми, молодшим і старшим поколінням.

Своєчасне нерозв'язання конфліктів може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих суперечностей, надзви¬чайних ситуацій соціально-політичного характеру, надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.