Нетрадиційні операції комерційного банку

інформаційні, юридичні послуги.

У факторингу беруть участь три сторони:

• фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного

банку);

• постачальник;

• покупець.

Розрізняють два види факторингу:

1. Конвенційний, який є комплексною системою обслуговування клієнта і

зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші

послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції;

2. Конфіденційний, що обмежується тільки дисконтуванням рахунків-фактур.

Переваги цього виду факторингу для клієнта полягають у тому, що він є

більш незалежним від банку.

Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з

фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без фінансування

клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а

фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти. Тобто

роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів. Факторинг з

фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і

виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта

10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення

боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.

Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи

відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення

про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо