Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків

організацій відділення Укрексімбанку в м. Одесі за 1998-2000 р.

(шт., %)

Показники1998 рік1999 рік2000 рік

КілПт. вага КілПт. вага КілПт. вага

Імпорт усього,

у тому числі:5517100,0036141003489100

Акредитиви120,22120,33270,77

Інкасо50,0920,0620,06

Перекази550099,69360099,61346099,17

За даними таблиці 2.2. видно, що в загальному обсязі міжнародних розрахунків по імпортним операціях організацій значне місце приділяється банківському переказу, однак спостерігається тенденція збільшення акредитивної форми розрахунків.

При аналізі даних таблиць 2.1 і 2.2, спостерігається значне зниження як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії.

Отже, у даний час найбільш розповсюдженою і дешевою формою міжнародних розрахунків є банківський переказ, що являє собою доручення одного банку іншому виплатити визначену суму на прохання і за рахунок платника іноземному одержувачу (бенефіціару).

Розрізняють два види банківського переказу:

-авансовий платіж;

- по факту відвантаження товару.

Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксуються в умовах контракту.

Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів).

Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – Лоро і Ностро, що ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро рахунки - тільки іноземною мовою .

Комісії і S.W.I.F.T. - витрати стягуються відповідно до тарифів банку і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні.

Гарантованою і більш дорогою формою міжнародних розрахунків є документарний акредитив. «Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів» розглядають акредитив як: « яку-небудь угоду, якби вона не була названа або визначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи на прохання і по інструкції клієнта (заявника) або його наказу, або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати й оплатити переказні векселі (тратти) , або уповноважує інший банк негоціїровать проти передбачених документів при стримуванні термінів і умов акредитиву». Тобто, це є умовним грошовим зобов'язанням банку здійснити платіж, акцепт або негоціацію тратт, або надати повноваження іншому банку на здійснення цих дій.Виходить, в основі акредитива лежить формула - «гроші проти документів», а звідси універсальність акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що продавцю гарантується негайна оплата відвантажених товарів або зроблених послуг, і він застрахований від неплатоспроможності або відмовлення покупця платити; покупцю - що виплачені їм засоби не пропадуть і надійдуть у розпорядження контрагента після того, як він виконає свої зобов'язання. Саме в цьому і складається перевага акредитивної форми розрахунків. Але основним її недоліком є вартість акредитива (комісійні банків за авізування, підтвердження, перевірку документів, платіж), що значною мірою і впливає на активність його використання в зовнішньоторговельних відносинах .