Банківські операції

— кредитування поточної діяльності підприємств, пов'язане із задоволенням їх потреб в оборотних коштах;

— кредитування інвестиційної діяльності підприємств, призна¬чене для збільшення основних фондів, реконструкції та розширення виробництва;

— кредитування приватних осіб для задоволення різноманітних потреб споживчого характеру;

— кредитування держави для покриття бюджетного дефіциту.

Важливою умовою кредитування є видача позик банками під за¬безпечення. Формами забезпечення повернення кредитів є: застава, гарантія, страхування. Крім того, застосовується переуступка контра¬ктів, дебіторської заборгованості, товарні запаси (сировина, напів¬фабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція), шляхові доку¬менти, іпотека (нерухоме майно, земля), цінні папери, майнові права, права вимоги, що належать заставодавцю, дорогоцінні метали та інші активи позичальника. Щодо інвестиційних операцій комерційних бан¬ків, метою яких є отримання доходу і нарощування капіталу, то сфера застосування їх тепер обмежена і це зумовлено різними факторами:

недосконалістю чинного законодавства, нестабільністю економічного становища країни (інфляція, нерозвинутість ринку капіталів та його інфраструктури, низькі темпи приватизаційних процесів).Комерційні банки можуть також здійснювати інші види актив¬них операцій: лізингові операції, факторинг і форфейтинг. Відповід¬но до п. 9 ст. З Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки мають право придбати на власні кошти засоби виробництва (певне майно — автомобілі, літаки, устаткування, транспортні засо¬би, обчислювальну техніку тощо) для передачі їх клієнтам в оренду. Така форма фінансово-кредитних відносин називається лізингом і в банківській практиці набула широкого розповсюдження. На про¬хання клієнта банк придбає певне майно і приймає на себе всі зо¬бов'язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, підписує з банком строковий договір оренди, в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внеску, можли¬вість продажу клієнту устаткування після закінчення строку договору.

Отже, лізинг — це різновид довгострокового кредиту, який на¬дається в натуральній формі і погашається клієнтом у розстрочку. При здійсненні такої лізингової операції банки організують отри¬мання довгострокової позики в одного або у декількох кредиторів на суму до 80 % вартості зданих в оренду активів. За організацію позики банки отримують від орендаря додаткову винагороду.

Нетрадиційною банківською операцією є факторинг. Факторинг являє собою купівлю банком у клієнта термінових вимог платежу, пов'язаних з постачанням товарів або наданням послуг, інших дого¬ворів. Факторинг — це уступка права вимоги (цесія), що оформля¬ється відповідним чином укладеним договором між банком і клієн¬том (ст. 197 ЦК України). У договорі банк зобов'язується не тільки стягувати борги, але визначає свої функції по обслуговуванню бор¬гу, передбачає аналіз кредитної спроможності боржників, інкасу¬вання, залікові операції, приймання на себе ризику несплати та ін.

Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, переказ, оплата чеку та ін.) у розмірі 80—90 % суми боргу, а залишені 10—20 % банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факторингові операції банк стягує з клієнта плату.

Різновидом факторингової операції є форфейтинг — форма кре¬дитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комер¬ційним банком векселів, акцептованих імпортером, тобто експортер переуступає банку свої вимоги до покупця. Форфейтинг передбачає перехід усіх ризиків до покупця векселя (банку), тому останній ви¬магає гарантій банку країни-імпортера. Перевагою форфейтинга є тверда ставка кредитування та простота оформлення переуступки векселів.

До пасивних операцій банків відносяться такі операції, за допо¬могою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операцій, а саме — депозитні операції, отримання позичок на міжбанківському ринку, продаж власних торгових зо¬бов'язань (векселів і облігацій). Ефективна організація пасивних опе¬рацій банків сприяє забезпеченню нормальної банківської діяльності на комерційних засадах, регулюванню грошової маси в країні, успіш¬ному виконанню банками традиційних розрахунково-кредитних опе¬рацій, а також розширенню діапазону банківських послуг.