Формування депозитних ресурсів
Вітчизняні КБ працюють також з т.зв. дилінговими депозитними рахунками. В цій схемі клієнт розміщує на депозитному рахунку кошти в нац. валюті – гривнях. Банк щоденно подає клієнту котирування основних валют (долар США, нім. марка,
рос. крб., британ. фунт стерлінгів). Клієнт, використовуючи котирування, за власним бажанням змінює валюту рахунка та розміщує еквівалент вкладу на певний строк. Додатковий доход при цьому може бути отриманий за рахунок різних відсоткових ставок і курсових різниць.
Залучення вільних валютних коштів на рахунки в установи банків є надзвичай-но актуальним і важливим для активізації інвестиційних процесів у національній економіці України. Банки можуть відкривати анонімні валютні депозитні рахунки.
3
Відсоток – засіб стимулювання залучення депозитів у банк. Розмір відсоткової ставки за депозитами визначається двома основними чинниками: 1) сумою вкладу; 2) строком розміщення коштів.
Ставка депозитного відсотка є відношення суми грошових коштів, що сплачують-ся у вигляді відсотка, до суми коштів, які одержані у вигляді депозиту. Вкладники при прийнятті рішення про розміщення власних власних коштів на депозитах керую-ться насамперед трьома основними міркуваннями: надійність банку; рівень відсотко-вої ставки за вкладами; якість обслуговування клієнтів. У вітчизняній практиці про-являється тенденція: чим стабільніше і надійніше банк, тим меншою мірою він праг-не встановити максим. високі відсоткові ставки за депозитами. І навпаки, маловідомі банки пропонують максим. відсоткові ставки, прагнучи залучити більше вкладів.
Відсотки за депозитом можуть сплачуватися:при погашенні депозиту; періодич-но; при внесенні коштів на депозит (авансом). У разі дострокового вилучення вклад-ником своїх коштів із строкового депозиту розмір відсотка, що сплачується за даним видом значно зменшується. Величина відсоткової ставки має забезпечувати банкові отримання максимально можливого прибутку при мінімальному ризику. У кількісно-му вираженні відсоткова ставка за депозитами має бути вище рівня інфляції. Проте на практиці в Україні рівень банківського відсотка за депозитами часто є нижчим від рівня інфляції.
У розрахунках відсотків за депозитними операціями передбачається викорис-тання двох фінансових механізмів:
розрахунки на основі простих (номінальних) відсотків;
розрахунки на основі складних (фактичних) відсотків.
При використанні простої відсоткової ставки, нарощена сума депозиту нарахову-ється шляхом множення номіналу депозиту на множник нарощення. Розрахунок на-рощеної суми депозиту здійснюється за формулою:
S = P (1+rn)
де S – нарощувана сума депозиту наприкінці періоду n, тобто номінал депозиту плюс відсотки;
P – сума номіналу депозиту;
(1+rn) – множник нарощення;
r – річна відсоткова ставка (в сотих частках);
n – строк депозиту в роках.
Сума нарахованих відсотків за депозитом при використанні складної річної відсот-кової ставки розраховується за формулою:
I =S ( )