Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях

6.Вказання дати та місця складання платежу.

7.Підпис векселедавця.

Переказний вексель повинен містити:

1.Найменування “вексель”.

2.Просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму грошей.

3.Найменування трасата (боржника).

4.Вказання терміну платежу.

5.Місце платежу.

6.Найменування особи (ремітента, одержувача), якому чи за чиїм наказом має бути здійснений платіж.

7.Дата та місце складання векселя.

8.Підпис особи (векселедавця, трасанта, кредитора), який видає вексель.

Переказний вексель сам по собі не має сили законного платіжного засобу, а є лише представником дійсних грошей. Боржник зобов'язаний письмово підтвердити свою згоду провести платіж за век-селем в означений термін, тобто здійснити акцепт тратти (АТ). Акцепт здійснюється у вигляді надпису на лицьовому боці векселя і підписується акцептантом (див. зразок 5). Необхідність АТ зумовлена тим, що обов'язок трасатта сплатити її виникає тільки після акцепта.АТ може бути загальним і обмеженим (частковим). Для належного виконання трасатом своїх зобов'язань експортер, передаючи у банк з інкасовим листом товаровідвантажувальні документи, додає до них тратту. АТ може здійснювати і банк. Банківський акцепт використовується для довгострокового обліку тратти (продаж векселя векселедержателем банкові до строку плажу за векселем).

Надійнішою гарантією, порівняно з акцептом за траттами та простими векселями, є їх авалюва- ння (підтвердження) банками. Аваль виступає як вексельне поручительство, до якого застосовуєть-ся вексельне право. Це поручительство означає гарантію платежу за траттою чи простим векселем з боку банку, якщо боржник не виконав у строк зобов'язання за векселем. Аваль дається банком за будь-яку відповідальну за векселем особу, тому аваліст повинен вказати, за кого він дає поручитель ство. За аваль векселів банк стягує з покупців комісію, розмір якої залежить від суми векселя.Передача векселя здійснюється простим врученням чи з допомогою передавального надпису (індосаменту). Такий надпис ставиться на зворотньому боці векселя і підписується індосантом.

Індосаменти бувають таких видів:

Бланковий індосамент – зроблений на зворотньому боці векселя передавальний напис. Він являє собою найменування індосанта і його підпис.

Іменний (повний) індосамент. Із його допомогою індосант передає всі права і вимоги за векселем іншій особі, чиє найменування чи ім'я вказується в індосаменті.

Перепоручительський індосамент. Передавальний підпис робиться держателем векселя при передачі цього документа на інкасо банку з проханням отримати за ним платіж і забезпечити виконання останнім усіх вимог за векселем.

Індосамент можна здійснити у вигляді передавального надпису з умовою відмови від відповіда- льності, що випливає з тратти. Тоді робиться напис “Без обороту на мене”, а передавальний надпис називається безоборотним індосаментом.