Банківська діяльність

Також існують інші підвиди банківських капіталів:

- капітал підписний - величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесен¬ня коштів за підпискою на акції (паї);

- капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний капітал;

- капітал регулятивний (власні кошти) — складається з ос¬новного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Поняття кредитного механізму, його роль та місце в господарському обороті країни

Кредитування є основним видом активних операцій ко¬мерційних банків. Конкретні сфери застосування банківського кредиту визначаються залежно від його цільового призначен¬ня та складу учасників кредитних правовідносин. Враховуючи особливості позичкових операцій комерційних банків, при¬йнято виділяти кредитування:

— поточної діяльності підприємств, пов'язане із задово¬ленням їх потреб в оборотних коштах;

— інвестиційної діяльності підприємств, призначене для збільшення основних фондів, реконструкції та розширення ви¬робництва;

— приватних осіб для задоволення різноманітних потреб споживчого характеру;

— держави для покриття бюджетного дефіциту.Важливою умовою кредитування є видача кредиту банка¬ми під забезпечення. Формами забезпечення повернення кре¬дитів є: застава, гарантія, страхування. Крім того, застосо¬вується переуступка контрактів, дебіторської заборгованості, товарні запаси (сировина, напівфабрикати, комплектуючі ви¬роби, готова продукція), шляхові документи, іпотека (нерухо¬ме майно, земля), цінні папери, майнові права, права вимоги, що належать заставодавцю, дорогоцінні метали та інші активи позичальника. Щодо інвестиційних операцій комерційних банків, метою яких є отримання доходу і нарощування капіталу, то сфера застосування їх тепер обмежена, що зумов¬лено різними факторами: недосконалістю чинного законодав¬ства, нестабільністю економічного становища країни (інфляція, нерозвиненість ринку капіталів та його інфраструк¬тури, низькі темпи приватизаційних процесів).

Комерційні банки можуть також здійснювати інші види ак¬тивних операцій: лізингові операції, факторинг і форфейтинг.

Відповідно до пунктів 6 і 7 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки мають право придбавати на власні кошти засоби виробництва (певне майно — автомобілі, літаки, устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо) для передавання їх клієнтам в оренду. Така форма фінансово-кредитних відносин називається лізингом і в банківській практиці набула значного поширення. На прохан¬ня клієнта банк набуває певне майно і приймає на себе всі зобов'язання власника, включаючи відповідальність за збере¬ження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно, підписує з банком строковий договір оренди, у якому визнача¬ються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внесення, можливість продажу клієнту устат¬кування після закінчення строку договору.

Отже, лізинг — це різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом у роз¬строчку. При здійсненні такої лізингової операції банки організують отримання довгострокової позички в одного або у кількох кредиторів на суму до 80% вартості зданих в оренду активів. За організацію позички банки отримують від оренда¬ря додаткову винагороду.

Нетрадиційною банківською операцією є факторинг — купівля банком у клієнта термінових вимог платежу, пов'язаних з постачанням товарів або наданням послуг. Фак¬торинг — це уступка права вимоги (цесія), що оформляється відповідним чином укладеним договором між банком і клієнтом (ст. 197 ЦК України). У договорі банк зобов'язується не тільки стягувати борги, а й визначає свої функції з обслуго¬вування боргу, передбачає аналіз кредитної спроможності боржників, інкасування, залікові операції, приймання на себе ризику несплати тощо.

Клієнт» що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, перерахування, оплата чека тощо) $ розмірі 80-90% суми боргу, а залишені 10-20% банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після пога¬шення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факто¬рингові операції банк стягує з клієнта плату.