. Загальна структура електронної пошти НБУ
Електронна пошта — ЕП — складається загалом із вузлів — комп'ютерів, які мають змогу встановлювати один з одним з'єднання для передавання електронних листів (повідомлень) своїх абонентів. Вузли поділяються на абонентські пункти АП 1-го типу (АП-1) та абонентські пункти 2-го типу (АП-2) (поштамти).
Кожний АП-1 передає в інші вузли лише ті повідомлення, які були підготовлені його абонентами, і приймає від решти АП лише адресовані його абонентам повідомлення. На відміну від АП-1, АП-2 передає на інший поштамт або на АП-1 будь-які повідомлення.
Усяке повідомлення ЕП має бути адресованим, тобто мати свою електронну поштову адресу. Із погляду логіки для того, щоб адреса була інформативною, необхідно, аби вона включала в себе ідентифікатор абонента (кінцевого користувача — КК) і по¬штові координати, які визначають місцезнаходження КК. Правила адресації в різних системах ЕП відрізняються одне від одного, але ці логічні елементи присутні завжди.
Електронна пошта НБУ — це комп'ютерна мережа, яка ефек¬тивно працює з 1994 року. Головним поштовхом до її створення було те, що для банків не є прийнятною технологія, коли пові¬домлення передаються через центри (вузли), які не належать їм. Водночас враховувалась і можливість кращого регулювання за¬вантаження, забезпечення потрібної швидкості передавання та доставляння повідомлень тощо.
Електронна пошта НБУ являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну мережу, яка забезпечує обмін да¬ними в банківській системі України. Вона призначена для надійно¬го та якісного приймання і передавання електронних повідом¬лень. Джерелами та одержувачами останніх можуть бути як різні програмні продукти (зокрема й прикладні програми), так і фізи¬чні особи. Вони є кінцевими користувачами системи. Систему ЕП НБУ створюють поштові вузли. Розрізняють Центральний, регіо¬нальні та абонентські вузли —АВ.
Центральний і регіональні вузли є абонентськими пунктами 2-го типу, а решта вузлів — АП 1-го типу. До них належать вуз¬ли, що розміщені в комерційних банках України, а також в уря¬дових і державних установах, які взаємодіють з банківською сис¬темою. Організаційно вузли ЕП, за винятком АВ, є структурними підрозділами системи НБУ, котрі у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, ухвалами НБУ, відповідними положеннями про ці підрозділи та положеннями про ЕП НБУ.
Центральний вузол — ЦВ — це підрозділ Центрального управління НБУ, а регіональні вузли — РВ — підрозділи відпо¬відних територіальних управлінь НБУ.
Абонентський вузол може входити до складу будь-якої уста¬нови (КБ і т. ін.), що виконує всі умови, які ставляться в разі підімкнення абонентів до ЕП, і бере участь у роботі системи. Вузли можуть бути зв'язані між собою за допомогою виділених чи ко¬мутованих телефонних і телеграфних каналів зв'язку або через радіоканал і супутникові системи передавання даних.
2. Призначення та особливості електронної пошти НБУ.
Система ЕП НБУ дає змогу інтегрувати локальні обчислю¬вальні мережі — ЛОМ, які існують в її вузлах. Використовуючи ЕП, кожний користувач робочої станції — PC — ЛОМ її вузла може відправити повідомлення у вигляді текстового файла, під¬готовленого з використанням довільного текстового редактора; графічного файла, що містить графічні конструкції будь-якого вигляду; файла бази даних типу .DBF; файла табличного проце¬сора. Інший абонент, який перебуває в іншому регіоні і є корис¬тувачем ЛОМ свого вузла, може приймати ці повідомлення на свою PC.
Переваги ЕП НБУ такі: висока швидкість доставляння пові¬домлень та можливість автоматизувати в установі процес оброб¬ки документації, починаючи з її отримання.
Система ЕП НБУ не є системою діалогової взаємодії і має такі особливості:
* формування й приймання поштових повідомлень — процеси, що розділені в часі і виконуються незалежно від процесів встано¬влення з'єднань між вузлами та передаванням даних;
* система ЕП використовує архітектуру, коли повідомлення запам'ятовується на одному вузлі, а далі передається за маршру¬том до іншого вузла доти, доки воно не буде доставлене адресатові. Така архітектура забезпечує передавання даних навіть у разі можливих відказів засобів зв'язку;