ВНУТРІШНІ РЕВІЗІЇ
організацій, ухваленими за результатами ревізій;
—кількістю ревізорів загалом по системі Національного банку
України.
Одночасно зі звітом про контрольно-ревізійну роботу Управління внутрішніх ревізій (ревізійні відділи) складає пояснювальну записку та додатки до форм звітності, в яких конкретизуються звітні показни¬ки про роботу ревізійної служби Національного банку України.
13.4. ЗДІЙСНЕННЯ РЕВІЗІЙ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЇХНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Ревізії складаються з кількох етапів, кожний з яких передбачає розв'язання конкретних завдань, а в сукупності вони спрямовані на реа¬лізацію головної мети ревізії — контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку й звітності, розроблення пропозицій щодо усу¬нення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.
На першому етапі здійснюється підготовка до ревізії, яка пов'я¬зана з отриманням більш повної картини про господарсько-фінан¬сову діяльність об'єкта ревізії або перевірки, підготовкою програми ревізії (перевірки) та необхідних ревізійних матеріалів.
Вивчення об'єктів, що підлягають ревізії, базується на викорис¬танні різних джерел інформації, серед яких: бухгалтерські і статисти¬чні звіти; акти ревізій, що були здійснені у попередні періоди; накази і постанови Правління Національного банку України; доповідні запи¬ски, письмові заяви і пояснення посадових осіб об'єктів, що будуть ревізуватись; інші офіційні матеріали Національного банку України.
На основі вивчення матеріалів, які характеризують господарсько-фінансову діяльність об'єктів, що будуть ревізуватися, та виходячи з поставлених перед ревізією завдань, складається програма ревізії або перевірки. Ця програма має бути добре і детально продумана і мати на
меті реалізацію конкретних завдань. Під час її складання виходять з тієї ролі, яку виконують установи Національного банку України згідно з чинним законодавством. У програму ревізії включають такі питання:
—збереження грошових коштів, документів і цінностей;
—організація грошового обігу, емісійно-касової та операційної
роботи;
—стан бухгалтерського обліку і звітності;
—порядок формування доходів, здійснення витрат;
—правильність формування та використання банківських фон¬
дів і резервів;
—інші питання, що випливають із функцій та операцій, які ви¬
конують об'єкти, що ревізуються, згідно з чинним законодавством.
Після попередньої оцінки господарсько-фінансового стану об'єк¬та ревізії, складання програми її здійснення та інших ревізійних ма¬теріалів починається другий етап — безпосереднє проведення реві¬зії на об'єкті. При цьому важливе значення має інформація, якою володіють ревізори про об'єкт ревізії, а також їхній досвід практич¬ної роботи та рівень відповідних знань. Це дає змогу визначити коло питань, які підлягають перевірці насамперед, здійснювати ревізію ок¬ремих питань у суцільному, вибірковому чи комбінованому порядку.