ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ БАНКИ

При здійсненні міжнародної діяльності транснаціональні банки, крім валютного кредитування, пропонують багато інших некредитних фінансових міжнародних послуг і інструментів, широке поширення яких виникло в результаті досить твердої конкуренції з боку нефінансових інститутів. Міжнародні комерційні банківські послуги дуже схожі на послуги, що надаються на вітчизняних ринках. Разом з тим, існують значні відмінності міжнародних комерційних банківських послуг. Останні можуть бути підрозділені мінімум на сім агрегованих категорій, у тому числі:

прийняття депозитів на оншорних ринках за кордоном і на оффшорних (євровалютних) ринках

здійснення міжнародних диілінговых операцій з іноземною валютою, міжбанківськими депозитами, дорогоцінними металами

послуги по фінансуванню міжнародної торгівлі і грошовому менеджменту

міжнародні інвестиційні банківські послуги у формі андеррайтингу і торгівлі міжнародними емісіями капітальних, боргових і похідних цінних паперів

трастові послуги для інституціональних клієнтів і для багатих фізичних осіб, а також роздрібний міжнародний бенкінг у різній формі, наприклад, туристських чеків чи кредитних карток

У цілому розмаїтість і складність різних типів міжнародних фінансових послуг вражає. Так, гігантські приватні державні «фінансові супермаркети» продають практично повний ряд міжнародних банківських продуктів по самій широкій шкалі.

Таким чином, діяльність ТНБ досягла дійсно величезних масштабів. Необхідно відзначити наступні основні риси діяльності транснаціональних банків:

міжнародний характер банківських операцій, що у першу чергу досягається за рахунок могутніх філіальних мереж по усьому світу та освоєння нових інформаційних технологій, що дозволяють робити операції в міжнародному масштабі.

універсалізація діяльності ТНБ. Транснаціональний банк перетворюється в так називаний «супермаркет» фінансових послуг, у якому клієнт може одержати практично будь-яку фінансову послугу, що існує у світі на даний момент. Освоєння нових видів фінансових послуг можливих ринків відбувається насамперед у результаті твердої конкуренції з боку небанківських інститутів, тобто різних інвестиційних фірм, фінансово-консультаційних, різних пенсійних фондів і т.п.

високий ступінь захищеності практично всіх операцій ТНБ, надання високих гарантій на чинені угоди, іншими словами, гарний ступінь захисту від можливих ризиків у даній області. Це насамперед досягається за рахунок політики високонадійних клієнтів, з якими відбуваються угоди і яким ТНБ роблять послуги, а також за рахунок політики вибору «надійної» країни в процесі розміщення філій і проведення операцій на закордонних ринках. І в даному випадку дуже важливим стає оцінка ризиків, зв'язана з політичною та економічною ситуацією в тій країні, де транснаціональний банк збирається проводити які-небудь операції чи розміщати свою філію.

Саме в цих трьох напрямках і розробляються маркетингові програми ТНБ. Маркетингові дослідження, основні стратегії ТНБ спрямовані насамперед на розвиток цих трьох напрямків, їхнє удосконалення і поглиблення.

1.2. Організаційна структура транснаціонального банку в умовах глобалізації.Транснаціоналізація господарської діяльності стала найважливішою рисою розвитку світової економіки в що іде XX столітті. У сучасних умовах вона розглядається в загальному контексті глобалізації, що представляє собою поступово наростаючий в історичному масштабі процес взаємодії різних культур і цивілізацій, що виникли в більш-менш стійких територіальних границях. Вихід капіталу за межі національних держав, внутрішньо властивій його природі, відповідає основним стратегічним установкам суб'єктів ринку, до спонукальних мотивів яких при здійсненні прямих закордонних інвестицій можна віднести наступне:

Прагнення до технологічного лідерства, що є в сучасному світі гарантом конкурентної переваги на ринках.