МАКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМНОЇ ПЕРЕБУДОВИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Ці особливості обумовлюють обмеження при визначенні курсу перебудови банківської системи. На деякий час ринкова ціна банківських портфелів повинна встановлюватися швидше за допомогою прогнозів і оцінки біснес-планів, ніж шляхом оцінки або продажу за існуючими цінами. Малоймовірно, що проблеми банківського сектору можна вирішити всі одразу, тому що важко визначити вартість, яка до того ж швидко змінюється; крім того, відсутність добре підготовленого персоналу може призвести до нетвердої політики кредитування і управління ризиками. Бакам, можливо, доведеться серйозно зайнятися економічною реабілітацією своїх клієнтів, щоб потрібним чином оцінити їх кредитоздатність. При цьому може бути потрібна їхня значна участь в акціонерному капіталі підприємств-клієнтів. В цьому випадку виникає небезпека тісних стосунків між банком та клієнтом, що створює додаткові проблеми з точки зору економічних нормативів. Уряди країн з перехідною економікою можуть бути не в змозі надати банкам фінансову допомогу, коли вони її потребують. Отже, перебудову банківської системи в цих країнах не завжди можливо або оптимально проводити тими з методами, що й у країнах з перехідною економікою.

ІЛЮСТРАТИВНИЙ ПЕРЕЛІК ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНИХ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ

Юридична і правова основа:

1.чітко визначені права на власність

2.ринкові договори , що легко застосовуються на практиці

3.можливість забезпечувати і користуватися гарантіями

4.грунтовно розроблене законодавство про банкрутство

Звітність, відкритість та прозорість

1.практика оцінки позики, класифікація активів та дотримання положень угод, що грунтується на ефективній оцінці партнерів

2.ефективні і постійно діючі механізми аудиторської перевірки

3.інформація про кредитоспроможність фінансових інституцій, до якої завжди відкрито доступ

4.своєчасне публікування відповідних зведених фінансових даних (макроекономічні показники, резерви, статистика банківського сектора, тощо)

5.наявність об”єктивної інформації про можливості кредитування або оцінки кредитоспроможності

Контроль з боку зацікавлених сторін та інституційне управління

1.вимоги щодо адекватності капіталу сумірні з ризиком

2.заміна керівництва в разі його незадовільної діяльності

3.доля активів банківської системи у розпорядженні фінансових установ державного сектора

Орган регулювання та нагляду

1.незалежний від політичного втручання у здійснення повсякденного контролю; незалежна звітність за досягнення чітко визначених цілей

2.повноваження щодо забезпечення прозорості, стягнення штрафів тощо

3.належні ресурси для укомплектування штатів, навчання , відшкодування