Зворотний зв'язок

РОЛЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ В СТАБІЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОГО РИНКУ

політики НБУ з фіскальною політикою держави, що дає можливість врахувати реальний стан грошово-кредитного і фінансового секторів з метою вироблення спільної програми економічного зростання.

Основна мета грошово-кредитної політики НБУ в 1999 році була пов'язана з необхідністю подолання кризових явищ у грошово-кредитній сфері, забезпечення стабільності національної валюти, внутрішніх цін та стабільності грошово-кредитного ринку. Пріоритетними сферами грошово-кредитної політики НБУ можна визначити: 1) кредитну політику; 2) регулювання грошової маси; 3) валютну політику; 4) банківський нагляд і контроль.

Грошово-кредитна політика НБУ передбачає:

- здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси;

- забезпечення рівня купівельної спроможності національної валюти, який би дав змогу збалансувати інтереси держави та інших суб'єктів господарської діяльності;

- стимулювання процесів збільшення обсягів вкладів населення в банківську систему;

- збільшення обсягів кредитування вітчизняних виробників через інтенсифікацію кредитної активності комерційних банків;

- підтримання НБУ ліквідності комерційних банків через систему рефінансування, а також через здійснення банківського нагляду й контролю.

Кредитний ринок є похідною грошового ринку, тому будь-яка активізація на грошовому ринку, збільшення обсягів грошової маси, зміна її структури автоматично призводять до відповідних змін на кредитному ринку. За 1999 рік грошова маса збільшилася на 40 % , грошова база - на 39 % , а готівка в обігу - на 34 % . Ми бачимо, що грошова маса зростає більш швидкими темпами, ніж готівка в обігу. Основними причинами такої ситуації є знецінення гривні, яке за рік становило 52 % , що автоматично збільшило гривне-вий еквівалент валютних депозитів. При цьому частка готівки в структурі грошової маси МЗ зменшилася до 43,4-% . Грошовий мультиплікатор за рік збільшився до 1,84. Реальний попит на гривню зріс у результаті зростання ВВП, розвитку реального сектору економіки (зростання темпів виробництва в промисловості), зменшення частки негрошових розрахунків між суб'єктами господарської діяльності.

Така ситуація на грошовому ринку об'єктивно вплинула на стан кредитного ринку, який починаючи з 1999 року характеризується зростанням активності банківської системи й обсягів кредитних вкладень. Значно зростали залишки кредитної заборгованості, які на 01.03.99 становили 17,1 млрд. грн., а вже на 01.10.99 залишки заборгованості за кредитами банківської системи України в національній та іноземній валюті (без урахування міжбанківських позичок) становили 20,2 млрд. грн. На жовтень 1999 року заборгованість за кредитами в іноземній валюті станови" ла 10,5 млрд. грн., або 52,1 % від загальної суми залишків заборгованості за банківськими позичками, решта 9,7 млрд. грн., або 47,9 %, - у національній валюті. Тенденція до зростання частки заборгованості за кредитами в іноземній валюті,

9

що (в обчисленні у національній валюті) за 9 місяців 1999 року зросла на 33,1 %, пов'язана з процесом подальшої девальвації гривні, її нестабільністю й очікуванням падіння курсу, насамперед напередодні президентських виборів в Україні4.Для 1999 року характерним було зростанням кредитної активності НБУ. Збільшення кредитних вкладень НБУ відбувалося в основному за рахунок кредитів, наданих в іноземній валюті. Стратегія такого кредитування не тільки активізувала кредитний ринок, а й одночасно підтримувала його стійкість та сприяла стабільності національної грошової одиниці. Кредитні вкладення НБУ в національній та іноземній валюті (без урахування рефінансування комерційних банків) за три квартали 1999 р. становили 9 млрд. грн., з яких 39,7 % - кредитні вкладення в національній валюті, а 60,3 % - в іноземній. Таке співвідношення є наслідком того, що з початку року заборгованість за позичками в іноземній валюті зросла на 30,3 % , але таке зростання зумовлене лише зниженням обмінного курсу гривні щодо долара СІЛА, тоді як реальні кредитні вкладення скоротилися на 0,1 %5.

Зміни в розподілі кредитних ресурсів дають змогу виявити тенденції та закономірності цього процесу, фактори, що впливають на нього, і відповідно застосовувати механізм його корегування. Це важливо з позиції необхідності подолання тенденцій зменшення частки кредитів, особливо середньо- і довгострокових, безпосередньо у виробничу сферу. Управління механізмом процесу кредитування з боку НБУ, його орієнтація на виробничу сферу є одним із головних завдань грошово-кредитної політики стимулювання зростання обсягів ВВП та зайнятості.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат