Ефективність використання позик та управління проектами Світового банку в Україні

За розрахунками, здійсненими за період з 1997 по 1 липня 2001 р., два підприємства та чотири установи мали сплатити, але не сплатили, до Державного бюджету України маржу за надану державну гарантію, розрахунково, на загальну суму 1,1 млн. дол. США. Це означає, що Державний бюджет України не отримав за названий період належних йому доходів у сумі 5,9 млн. грн.

Як бачимо, кошти позики МБРР у сумі 13,1 млн. дол. США використано неефективно, оскільки основних цілей проекту не досягнуто, зокрема:

а) не забезпечені проектні строки будівництва та технічного переоснащення насіннєвих заводів та виведення їх на проектну потужність;

б) діяльність насіннєвих підприємств після технічного переоснащення не є прибутковою;

в) не здійснюється експорт насіння, у тому числі в країни СНД;

г) несвоєчасно та не в повному обсязі поставлено обладнання для нормативно-регуляторних та науково-дослідних організацій системи насінництва;

д) не внесено необхідних змін та доповнень до Законів України "Про насінництво", "Про захист прав на сорти рослин", які мали сприяти розвитку ринкових відносин у галузі насінництва та забезпечити захист вітчизняного ринку насінництва;

е) не проведено необхідного навчання працівників насіннєвих підприємств та нормативно-регуляторних і науково-дослідних організацій. Із передбачених проектом на навчання та консультації коштів у сумі 1,69 млн. дол. США використано лише 34 тис. дол. США, або 2 %.

Загальні фінансові втрати та збитки Державного бюджету України від неналежної реалізації Проекту становили на 1 липня 2001 р. 4,7 млн. дол. США, або понад 25,0 млн. грн.

Причини неефективного використання кредитів Банку. Незважаючи на тривалий час підготовки проекту (1993—1995 рр.), якість його залишилася невисокою, оскільки в ході реалізації значна кількість розрахунків не виправдалася з таких причин.

1. Виникли додаткові труднощі, пов'язані з одержанням кредитів на прийнятих фінансових умовах від українських комерційних банків для поповнення обігових коштів насіннєвих підприємств.

2. Невдача із залученням зарубіжних інвесторів до реалізації виробництва насіння кукурудзи призвела до повного провалу цього компонента проекту.

3. Підвищення цін на високоякісне насіння на внутрішньому ринку. (Хоча ціни на насіння у національній валюті зросли, у доларовому еквіваленті їх рівень постійно знижувався.)4. Недоліки в організації управління проектом. Міністерство фінансів України, яке визначено міжнародною Угодою представником позичальника (України), переклало відповідальність за реалізацію Проекту на одного з позичальників коштів — Українську академію аграрних наук, яка не є органом виконавчої влади і не мала необхідних повноважень.

Міжвідомча робоча група, яку було створено Кабінетом Міністрів України для забезпечення координації та контролю за ходом реалізації міжнародної Угоди про позику, яку очолювала також Українська академія аграрних наук, фактично не діяла. У результаті, на впровадження проекту негативно вплинули численні фактори, що підлягали контролю з боку уряду, Міжвідомчої робочої групи, Мінфіну, Мінагрополітики, Української академії аграрних наук, Групи управління Проектом, підприємств-позичальників, а саме: 1) тривалі затримки (від 5 до 9 місяців) з прийняттям порядку митного оформлення товарів, які імпортуються в рамках спільних зі Світовим банком проектів, що призвело до затримки в одержанні обладнання з митно-ліцензійних складів та додаткових витрат учасників проекту, а також втрати термінів гарантійних зобов'язань постачальників обладнання; 2) затримка з формуванням статутних фондів насіннєвих заводів та неефективне управління проектом на початковому його етапі спричинили істотні затримки в реалізації проекту (на 1—1,5 роки), а фінансування будівництва заводу з обробки насіння кукурудзи було анульовано; 3) затягування вирішення порядку фінансування бюджетних установ, що призвело до затримки реалізації проекту на 2 роки; 4) неефективне використання в 1995—1996 рр. технічної допомоги на забезпечення діяльності Групи управління проектом, у результаті чого було припинено фінансування проекту з боку донора і виникли проблеми з організаційно-фінансовим забезпеченням управління проектом; 5) незадовільна організація закупівель товарів та послуг, яка не забезпечила закупівлю необхідного обладнання, його комплектну поставку та якість, залучення до тендерів вітчизняних виробників; 6) неузгодженість процедур використання спеціальних рахунків, відкритих для проектів у закордонних банках, призвела до відсутності протягом року спеціального рахунка проекту, в результаті чого відбулися затримки в одержанні коштів від Світового банку для розрахунків за укладеними контрактами та для фінансування поточних витрат; 7) невжиття дієвих заходів державного контролю за якістю насіння, що призвело до зростання тіньового сектору виробництва і збуту низькоякісного насіння; 8) введення експортного мита на товарний соняшник; 9) різке зменшення площ під цукровим буряком; 10) неспроможність сільськогосподарських виробників розрахуватися за поставлене насіння, застосування товарообмінних операцій.