БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

7. НЕОБХІДНІ РЕСУРСИ ТА УМОВИ

Говорячи про необхідні для підвищення конкурентоспроможності банківського сектора України умови, слід зазначити, що для того, щоб відповідати вимогам та викликам сьо¬годення, процес упровадження змін у банківському секторі повинен мати постійний характер. Ідеться не про подальшу регламентацію діяльності банків (контроль, нагляд тощо), бо в цій справі вже напрацьовано достатньо механізмів, а про створення середовища, в якому вони можуть нормально функціонувати як з фінансової точки зору, так і з погляду ле¬галізації.

У фінансовій площині передусім потрібно створити умо¬ви для розвитку середньо- та довгострокових стратегій. У цьому контексті особливого значення набуває стабілізація фі¬нансових ринків, зниження волатильності фінансових інструментів, збереження стабільного курсу гривні, оскільки це безпосередньо впливає на ціни кредитних продуктів.

Важливим є питання свободи економічної діяльності, політичної ситуації, стану соціальної сфери та численних соціальних проблем. Рівень життя населення, політичні настрої, панівні ідеології, релігія, розвиток освіти, стан сфери послуг, виробництва товарів, міжнародне положення країни – усе це так чи інакше впливає на здійснювані з метою поліпшення стану банківської системи зміни.

Це умови зовнішні. Проте, як відомо, конкурентноздатність галузі (у даному випадку – банківського сектору економіки) формується насамперед конкурентноздатністю кожного окремого її суб'єкта (тобто банку). Звідси випливає важливість для проведення бажаних змін умов внутрішніх. А це:

•особливості формування статутно¬го капіталу та пріоритетні напрями йо¬го концентрації;

•універсалізація банківської діяль¬ності;

•територіальне наближення послуг до цільових груп споживачів;

•пропозиція банківських продуктів;

•можливості варіації цін на запропо¬новані послуги;

•стан банківських технологій;

•стан управління та якість управлінського персоналу;

•імідж бан¬ку як в Україні, так і за кордоном (що, у свою чергу, досягається завдяки стандартам обслуговування клієнтів; дотриманню законів, етичних норм і правил чесного ведення бізнесу; сумлінному виконанню зобов'язань та постійному піклуванню про власну ре¬путацію);

•турбота про працівників банків¬ської установи, створення умов для реалізації кожним із них своїх здібностей;

•відповідність якості послуг міжна¬родним стандартам (ISO, Європейського Союзу, ООН, S.W.I.F.T, Міжнародного валютного фонду та ін.);

•власна концепція розвитку та уп¬равління;

•система інформаційного забезпечення процесів управління;

•системний аналіз та прогнозуван¬ня діяльності банку;•стан внутрішньобанківської нормативної бази, яка б усебічно регламентувала діяльність банку (інструкцій, методик, положень, технологічних карт, функціональних обов'язків, прав досту¬пу до баз даних, прав підпису документів, аналітичної бази облікових процедур, принципів конфіденційності тощо);

•процедура підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень.