Ломбардний (разовий) кредит

Разовими називаються кредити, рішення про надання яких приймається банком окремо по кожній позиці на підставі заяви та інших документів клієнта.

Під ломбардом розуміють заставу майна або права, які можна легко реалізувати. Така застава є гарантією повернення кредиту.

Найбільш поширені у вітчизняній практиці цільові короткострокові кредити, які надаються з простих позичкових рахунків. Ці кредити мають одноразовий характер і обслуговують конкретні комерційні операції. Отримати їх можуть навіть фірми, які не мають розрахункових рахунків у банку-кредитора. Для цього клієнт подає техніко-економічне обгрунтування на підтвердження ефективності запланованої комерційної операції, а в окремих випадках  угоди з постачальниками і покупцями. В обгрунтуванні слід зробити розрахунок необхідної суми кредиту та вказати джерела погашення позики. Банк відкриває клієнту позичковий рахунок, у дебет якого зараховується сума кредиту, що відповідно збільшує кредитове сальдо поточного рахунка позичальника. Кредит оформляється терміновим зобовязанням. Погашатись кредити можуть або разовим платежом у повній сумі, по закінченні строку користування позикою, або поступово періодичними внесками позичальника (щомісяця,щокварталу).

Найпростішою формою кредитування є позика з одноразовим погашенням  дисконтна позика. Її часто надають позичальникам для бізнесу зизначеними термінами. За наявності дисконтної позики ставка відсотка є фіксованою, оскільки необхідно відрахувати певну суму відсотків ще на початковій стадії надання кредиту. На практиці механізм сплати позики такий: позичальник одержує позику з вирахуванням її ціни, а в кінці періоду сплачує номінальна вартість позики. Наприклад, розмір позики становить 500 тис.гривень, норма відсотку  12%, позичальник отримає лише 440 тис.гривень, а борг становитиме 500 тис.гривень. В іншому випадку банк має право вимагати від позичальника попередньо сплатити ціну за користування позикою, в такому разі наприкінці терміну він сплачує лише суму отриманого кредиту.

Порядок надання та погашення кредиту

Процес кредитування можна умовно розділити на ряд етапів, кожний з яких окремо забезпечує вирішення конкретних задач, а в сукупності вони направлені на досягнення мети банківського кредитування  отримання банківського прибутку.

Процес кредитування складається з таких етапів:

•підготовка та подання пакету документів у банк на отримання кредиту;

•оцінка кредитоспроможності клієнта і ризику, повязаного із видачею позики;

•підготовка кредитного договору та його заключення: розробка умов кредитної угоди, визначення основних параметрів позики (структурування позики), проведення переговорів про умови кредиту, прийняття рішення про надання позики і підписання кредитної угоди;

•контроль за виконанням договірних відносин та погашенням кредиту, банківські санкції.

Для одержання кредиту позичальник звертається в банк з клопотанням, в якому зазначається цільове спрямування кредиту, його сума, строк користування, включаючи конкретні строки його погашення, форми забезпечення кредиту, а також додається коротка характеристика закладу, що кредитується, і розрахунок економічної ефективності від його запровадження.

Разом із заявкою на кредит позичальник надсилає в банк для розгляду пакет документів (див. додаток).

1.Документи, що засвідчують право клієнта на отримання кредиту:

•завірені нотаріально копії установчих (засновницьких) документів (статутів, положень, реєстраційних посвідчень, свідоцтв, або патентів); документів, що посвідчують право власності на землю; право оренди та інші документи, що підтверджують правомірність клієнта в одержанні кредиту;

•якщо позичальник обслуговується в іншому банку то він зобовязаний представити: картку з зразками підписів керівника та головного бухгалтера; виписку (справку) про наявність коштів на рахунку; справку про кредитну заборгованість.