Кредитування, документування
Отже, основна вимога до процедури контролю — це постійність перевірки та оцінювання рівня кредитного ризику. Згідно зі статистичними дослідженнями, 80 % проблемних кредитів виникають через недостатній контроль за рівнем кредитного ризику. Інші причини, такі як неадекватна оцінка кредиту та кредитоспроможності позичальника, неправильно проведена структуризація, помилки в кредитному договорі, породжують близько 20 % проблемних ситуацій у кредитуванні.
З огляду на важливість контролю як методу управління кредитними ризиками в банках створюються окремі структурні підрозділи з перевірки кредитів. Щоб забезпечити об'єктивність, такі підрозділи рекомендовано організаційно відокремлювати від кредитних відділів та управлінь. Банки можуть використовувати різноманітні форми організації контролю, методи перевірки кредитів, структуру підрозділів залежно від специфіки діяльності самого банку та його клієнтів, потреб і можливостей, особливостей ринку та конкретної ситуації.
Проте основні функції структурних підрозділів з контролю за кредитами є спільними для всіх банків.
Розглянемо ці функції докладніше.
1. Періодична перевірка всіх кредитів, наданих банком (наприклад, не менше одного разу на рік).
2. Систематична перевірка найбільших кредитів (наприклад, кожні ЗО або 90 днів).
3. Вибіркова перевірка кредитних справ і стану кредитної документації.
4. Докладна розробка процедур перевірки кредитів з метою забезпечення контролю за найважливішими умовами кожної кредитної угоди.5. Постійний контроль за проблемними кредитами. Почастішання перевірок як реакція на загострення проблем.
6. Почастішання перевірок кредитів за умов економічного спаду або в разі появи проблем у тих галузях, де сконцентровано кредити банку (наприклад, одна перевірка за квартал).
7. Контроль за станом і ліквідністю застави, іншим забезпеченням кредитів.
8. Подання документації про наявність проблемних кредитів і розміру можливих втрат за кредитними операціями.
9. Оцінка розміру ризику кредитного портфеля банку в цілому та розробка рекомендацій щодо величини резервних фондів.
Процес перевірки кредитів складається з таких кроків:
а) перевірка повноти та правильності документації в кредитній справі;
б) перевірка відповідності реального графіка платежів плановому графіку;
в) перевірка якості та стану будь-якого забезпечення за кредитом;
г) оцінка можливостей одержання у своє розпорядження забезпечення цього кредиту та юридичних прав на судові дії щодо позичальника;
ґ) оцінка відповідності виданого кредиту кредитній політиці банку та нормативам, встановленим регулюючими органами;
д) прогноз можливих змін у фінансовому стані позичальника. Завдяки контролю за кредитами менеджмент банку може оцінити сукупний ризик кредитного портфеля та визначити майбутню потребу в нарощуванні банківського капіталу.
Список використаної літератури:
1.Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.