Загальні правила документообороту

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначено Інструкцією Національного банку.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку. Банки перевіряють правильність заповнення платіжних документів; банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П. платника" і "Підписи платника" (якщо вони передбачені формою документа). Банк одержувача перевіряє заповнення таких реквізитів: "Одержувач", "Код одержувача", "Рахунок одержувача", "Банк одержувача", "Код банку одержувача", а також "М. П. одержувача" та "Підписи одержувача" (якщо вони передбачені формою документа). Банк стягувача перевіряє заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо вони передбачені формою документа).

Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог, повертають клієнту. Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

• у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою;

• відсутні супровідні документи, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів.

У разі недотримання банками цих вимог відповідальність за шкоду, завдану платнику чи одержувачу коштів, покладається на банк, який обслуговує клієнта.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше двох), з використанням електронно-обчислювальних машин.

Дозволяється заповнювати розрахунковий документ від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).

Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) і підписи відповідальних осіб.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використовувати факсиміле, а також виправляти та заповнювати розрахунковий документ у кілька прийомів.

Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта.

Клієнт, виходячи з технічних можливостей (своїх та обслуговуючого банку), може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс "клієнт-банк". Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком і клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

Якщо закінчення терміну для пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається робочий день, наступний за неробочим.

Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів. Розрахункові документи, оформ-

лені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача — реквізит "Дата надходження в банк стягувача" (якщо цей реквізит передбачено формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".