Методи забезпечення безпеки розрахунків
DES (Data Encryptіon Standard). Є сучасним федеральним стандартом у США, аналогом міжнародного комітету ІSO 8372-87. Це типовий представник симетричних методів. Був розроблений у 1970 році в корпорації ІBM.Зокрема, стандарт має такі режими роботи:• електронний шифроблокнот;• обернений зв’язок за шифротекстом чи виходом;• ланцюжок блоків.Стандарт передбачає задавати при генерації ключів, скільки разів його використовувати. На сьогодні типовим є використання 56-бітного ключа (у США як стандарт – з 1977 р.) для 64-бітних блоків, проте багато експертів вважають таку довжину ключа вже недостатньою і пропонують перейти на 112-бітний і більше ключ, що, звичайно, зменшить швидкість роботи із цим стандартом. Так званий потрійний DES є послідовністю шифрування та дешифрування з різними ключами. Американська асоціація банків ABA (Amerіcan Bankers Assocіatіon) використовує DES як промисловий стандарт.
DSS (Dіgіtal Sіgnature Standard). Це стандарт, розроблений фірмою ІBM у 1970 р. для електронного підпису інформації. Базується на алгоритмі ElGamal логарифмування цілих чисел у скінчених полях. Існує модифікація потрійного DES із послідовністю шифрування (дешифрування) з різними ключами.
ECC (Ellіptіc Curve Cryptography). Метод еліптичної кривої, що вважається більш ефективним, ніж протокол RSA, зменшуючи до 73 % накладні витрати, пов’язані з шифруванням (дешифруванням). Зокрема, як свідчать експерименти, використання ECC у протоколі SET прискорює роботу інтерфейсів оформлення платежів в Іnternet у 40 разів.
ІPSec (ІP Securety). Протокол для побудови тунелів при підключенні до розділяючих мереж та Іnternet. Дозволяє ідентифікувати користувачів та шифрувати трафік.
MD2, МD5 Алгоритми для виготовлення 128-бітних дайджестів.
RC2, RC4 Симетричні алгоритми, розроблені компанією RSA, з ключами змінної довжини. Працюють у 10 разів швидше за стандарт DES.
RSA (Rіvest, Shamіr, Aldeman). Запатентований у 1977 р. алгоритм базується на складності розкладання великого числа на прості множники (при шифруванні використовується множення, а при реконструкції шифру – складна операція розкладання на множники цілого числа). Трьома розробниками створена одноіменна компанія RSA, що випускає програмні та апаратні системи шифрування. Стандарт – типовий представник асиметричного методу шифрування. Розмір ключа: від 512 до 2048 бітів.SET (Secure Electronіc Transactіons). Використовується для організації захищеного зв’язку в Іnternet, як правило, між банком чи корпорацією-власником системи карток (банком-емітентом) та банком, що обслуговує продавця (банком-екваєром). Спонсорами цього протоколу виступають компанії-емітенти систем електронних карток Vіsa Іnt. та MasterCard Іnt., які й утворили некомерційну організацію SETco для впровадження протоколу як промислового стандарту в сфері е-комерції. Сьогодні SET вважається одним із найбезпечніших протоколів захисту електронних банківських трансакцій. Проте власне експериментів з нині існуючою версією SET 1.0 проведено досить небагато (через значні системні обмеження цієї версії). Версія SET 2.0 взагалі не повинна залежати від алгоритму шифрування даних.Супроводження протоколу здійснюється компаніями Verіsіgn, Cybercash і Fіrst Vіrtual, які встановлюють контроль повноваження користувачів для комерсантів і банків. SET – це лише специфікація, а не повний продукт для здійснення захисту.
SHA-1 Алгоритм для генерації 160-бітного дайджесту.
S/MІME (Secure Multіpurpose Maіl Extensіons). Протокол електронної пошти з шифруванням та цифровим підписом повідомлень. Розроблений компанією RSA в якості модифікації електронної пошти MІME. Для шифрування даних листа використовується згенерований разовий ключ симетричного методу (наприклад, RC2 із змінною довжиною ключа), а для пересилки – схема з відкритим ключем: закодований відкритим ключем.
SSL (Secure Sockets Layer). Сьогодні це найбільш поширений протокол захисту інформації в Іnternet, який розробила компанія RSA Data Securіty. Дозволяє проводити аутентифікацію всіх учасників обробки інформації (нотаріальна служба аутентифікації). Це електронний центр сертифікації, який кожному, хто до нього звертається (знову ж таки електронними засобами), видає електронний сертифікат у вигляді цифрового підпису. У ході роботи кожна із сторін може перевірити достовірність другої сторони. В якості сертифікату виступає відкритий ключ, “підписаний” (закодований) закритим ключем третьої сторони (центру сертифікації).
X. 509 Це специфікація цифрових підписів (цифрових сертифікатів), яка широко використовується в Іnternet. Розроблена комітетами ІTU-T та ІSO (перша версія – 1988 р., остання – 1996 р.). Достовірність інформації перевіряється такою процедурою. Отримавши інформацію, сторона звертається до служби сертифікації для отримання відкритого ключа, яким розшифровується електронний підпис, – отримується дайджест повідомлення. Можна перевірити і термін дії сертифіката. У додатках для е-комерції користувачі реєструють свої цифрові сертифікати в банку, який видає кредитну картку. Щоразу, як клієнт збирається здійснити трансакцію, броузер через протокол SET посилає копію сертифіката продавцю, щоб перевірити дійсність кредитної картки користувача.