Безготівкові розрахунки, їх суть, значення, класифікація, принципи організації. Методи (способи) здійснення платежів при безготівкових розрахунках

-призначення платежу (крім чеків);

-сума платежу цифрами та прописом;

-на першому примірнику розрахункового документа повинні бути підписи керівника підприємства, головного бухгалтера, відбиток печатки.

Відповідно до існуючої в нашій країні практики встановлені такі форми безготівкових розрахунків: платіжними вимогами, платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, акредитивами, чеками, векселями.

Використання тієї чи іншої форми платіжних документів не залежить від банку, а визначається договором між платником і одержувачем коштів.

При виборі тієї чи іншої форми розрахунків підприємства повинні враховувати багато факторів: місце знаходження платника та покупця, швидкість обігу грошових коштів, можливість взаємного контролю, джерела коштів для платежу, гарантію сплати і т. д.

Платіжна вимога – це документ, який містить вимогу одержувача коштів платнику про сплату певної суми грошей через банк. Механізм розрахунку платіжними вимогами показаний на рисунку 2.4.

Платіжне доручення – це документ, який містить наказ платника банку про списання з його рахунку певної суми та перерахування її на рахунок одержувача (рис. 2.5)

Рис. 2.5. Схема розрахунків платіжними дорученнями

Платіжні доручення зручні при авансовій оплаті за товари, при виконанні платежів до бюджету тощо.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який об’єднує платіжну вимогу і платіжне доручення. Частину документу “платіжна вимога” заповнює одержувач, а другу частину – “доручення” – заповнює платник при згоді на оплату.

На рисунку 2.6 поетапно відображено процес розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.

Рис. 2.6. Схема розрахунків платіжними вимогами-дорученнями.

Акредитив – це розрахунковий документ, який містить доручення банка платника банку одержувача оплати товар (послуги) лише при виконанні одержувачем умов, вказаних в акредитиві (рис 2.7). Акредитив вигідно використовувати у відносинах з неакуратними платниками.

2) Списання коштів з рахунок одержувача. Рахунку платника.

3) Акредитив і

4) Зарахування коштів перерахування коштів.

Розрахунковий чек – це документ, який містить доручення чекодавця (платника) банка про перерахування з його рахунку певної суми грошей на рахунок чекодержателя (одержувача) при здачі ним чека в банк. Схема розрахунків чеками наведена на рисунку 2.8.

Одним з методів платежу є залік взаємних (зустрічних) вимог. Сутність його полягає в тому, що взаємні вимоги та зобов’язання боржників і кредиторів погашаються в рівновеликих сумах і лише на різницю між ними виконується платіж.

На основі заліку зустрічних вимог організовані і бартерні операції. Бартерні операції – взаємні товарообмінні операції з передачею права власності на товар (натуральний обмін) без зазначення зовнішньоторгових об’єднань та безгрошових (банківських) розрахунків за поставлений товар.