Структура автоматизованої банківської системи

Модульний підхід до структуризації АБССтруктуризація задач АБС за функціональною ознакою дає змогу з’ясувати й чітко визначитися з функціями управління, що підлягають автоматизації при управлінні комерційним банком. З огляду на це така структуризація повинна мати своє місце при розробці АБС. Проте враховуючи тісні функціональні взаємо¬зв’язки банківських задач та їх методологічну і алгоритмічну спорідненість під час реалізації задач, користуються модульним підходом до структуризації АБС.

Прикладом такої структуризації, що є досить повною і обґрунтованою, можна назвати систему RS-Bank.

Розробниками банківських систем компанії R-Style при виділенні банківських задач в новій версії системи RS-Bank 5.0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС відповідно до сучасних уявлень про архітектуру банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі «front-office» та модулі «back-office» і групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку .

Модулі «front-office» об’єднують операції, пов’язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торговельними системами та формуванням банківських документів.

Модулі «back-office» — це наступна обробка даних «front-office» з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.

Наприклад, задача формування кредитного договору — це задача «front-office», а аналіз кредитного портфеля — задача «back-office».

Програмно-технічна платформа АБС

Розробка АБС повинна виконуватись відповідно до міжнарод¬них стандартів, що надасть можливість банківській системі України працювати на світових фінансових ринках. Тому під час створення АБС необхідно керуватись саме стандартами, які є загальновиз¬наними в світовій практиці.

Найважливішими питаннями, які постають під час створення АБС, є насамперед вибір програмно-технічної платформи, яка є го¬ловною при визначенні таких основних характеристик системи:

•апаратна невибагливість, що дає змогу працювати як на одній, окремо взятій ПЕОМ, так і на складній комбінації локальних мереж, які працюють у різних кінцях міста і навіть країни;

•збереження раніше зроблених капіталовкладень при переході на більш продуктивний варіант апаратної платформи;

•можливість роботи в режимі реального часу;

•забезпечення обміну з іншими системами автоматизації, у тому числі з використанням механізму DDE;

•надійність захисту від несанкціонованого доступу та можли¬вість відновлення даних при їх фізичних руйнуваннях;

•прийнятна вартість для мінімальної конфігурації АБС і можливість при цьому використання обладнання, що відповідає сучасним технічним досягненням;

•підтримка механізмів транзакцій та реплікацій при одночасній роботі багатьох користувачів, а також у випадках апаратних збоїв та аварій системи;

•переносність програмного забезпечення на різні апаратні платформи.

Основними складовими програмно-технічної платформи є: апаратні засоби, операційні системи (ОС) та СУБД.