Операції комерційних банків з рахунково-касового обслуговування платіжного обороту клієнтів

Вексель — це безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язується сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк. Порядок використання векселів в господарському обороті України врегульовано Положенням «Про переказний і простий вексель», затвердженим Постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/134/ від 7 серпня 1937 p., та Правилами виготовлення та використання вексельних бланків, затвердженими сумісною постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України № 528 від 10 вересня 1992 р.Здійснення розрахункових операцій за рахунками клієнтів забезпечується за допомогою системи міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки — це система безготівкових розрахункових операцій зі списання та зарахування коштів на банківські рахунки за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами чи їхніми клієнтами в процесі діяльності.

Всі міжбанківські розрахунки в Україні здійснюються через систему електронних платежів Національного банку України.

Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це державна платіжна система, що забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків у електронній формі між установами банків на території України.

Необхідною умовою для проведення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів НБУ є відкриття комерційним банкам кореспондентських рахунків в Національному банку України.

Кореспондентський рахунок банку в НБУ відкривається комерційному банку для здійснення розрахунків, що їх виконує Національний банк за дорученням І на кошти цього банку на підставі укладеного договору.

Комерційні банки можуть здійснювати активні операції за своїми кореспондентськими рахунками виключно в межах наявних коштів на цих рахунках. Операції за кореспондентськими рахунками комерційних банків здійснюються на підставі електронних розрахункових документів установлених форм.

Електронний розрахунковий документ — це банкіське платіжне повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файла при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.

Операції зі списання коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків виконуються установами НБУ (розрахунковими палатами), які їх обслуговують, тільки за розпорядженням їхніх власників, а також у випадках, встановлених законами України, за рішенням суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Алгоритм здійснення міжбанківських розрахунків може бути поданий у вигляді укрупненої блок-схеми.

Підприємство, що має намір перерахувати кошти на користь свого контрагента, подає до комерційного банку, де відкрито його поточний рахунок, платіжне доручення (блок 1).

Банк, отримавши доручення, формує власний розрахунковий документ та надсилає його до своєї РРП у вигляді електронного платіжного повідомлення про перерахування коштів на коррахунок банку, де відкрито поточний рахунок одержувача коштів (блок 2). У разі, якщо банк одержувача обслуговується тією ж РРП, що і банк платника, РРП здійснює одночасне списання коштів з коррахунка банку платника та зарахування їх на коррахунок банку одержувача шляхом відповідної зміни залишків на цих рахунках (блоки 3, 4). Банк одержувача після надходження коштів зараховує їх на поточний рахунок одержувача (блок 8).

У тому разі, якщо банки платника та одержувача розташовані в різних областях України, РРП, яка обслуговує банк платника, надсилає до ЦРП повідомлення про перерахування коштів до РРП, що обслуговує банк одержувача (блок 5). ЦРП, отримавши це повідомлення, списує кошти з рахунка РРП банку платника (блок 6). РРП, яка обслуговує банк одержувача, зараховує одержані кошти на його кореспондентський рахунок). У свою чергу банк, в якому відкрито поточний рахунок одержувача, здійснює зарахування одержаних коштів на цей рахунок.

Діюча сьогодні система електронних міжбанківських розрахунків була розроблена Національним банком України і впроваджена в банківську практику з 1994 р. Введення в дію цієї системи значною мірою сприяло процесу фінансової стабілізації в Україні, оскільки зробило практично неможливим неконтрольоване створення комерційними банками кредитних засобів обігу та ліквідувало механізм надання банківських кредитів розмірами, що перевищували реальні залишки грошових коштів па кореспондентських рахунках банків (так зване «червоне сальдо»). Слід також зазначити, що система електронних платежів НБУ не має аналогів і є незаперечним лідером за швидкістю здійснення розрахунків (в режимі реального часу) та за рівнем інформаційпо-програмного захисту не тільки серед країн СНД, але й серед багатьох країн з розвиненою ринковою економікою.