Національний банк-організатор грошового обігу в країні. Функції та операції Національного банку України

* проведення грошово-кредитної політики всередині країни;

* забезпечення кредитними ресурсами комерційних кредитних організацій (кредитор останньої інстанції для комерційних банків);

* підтримка курсу національної валюти на міжнародному фінансовому ринку (функція валютного центру);

* виконання фінансових доручень уряду (банк уряду).

Функція центрального банку як емісійного центру країни є визначальною у його діяльності. На сучасному етапі центральний банк володіє виключним правом щодо випуску в обіг готівки, що відбувається у процесі кредитування комерційних банків, державного бюджету, купівлі цінних паперів, номінованих в іноземній валюті. В період золотого монометалізму банкноти центрального банку мали подвійне забезпечення — золотом і комерційними векселями (товарне забезпечення). Після відходу від системи золотого стандарту емісія банкнот здійснюється у більшості випадків під зобов'язання уряду. У зв'язку з цим безпосередній зв'язок банкнот з товарним обігом значно послабився.

Проведення грошово-кредитної політики полягає у сукупності заходів центрального банку, спрямованих на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредитів, рівня процентних ставок та інших показників грошового обігу та ринку позичкових капіталів. Розробка та проведення грошово-кредитної політики включає в себе комплекс заходів, основними серед яких є:

* визначення напрямів розвитку грошово-кредитної політики (цільовий орієнтир);

* визначення основних інструментів грошово-кредитного регулювання;

* створення та ведення статистичної бази даних щодо монетарної сфери (грошова маса, кредити, заощадження);

* проведення досліджень щодо проблем економіки та грошово-кредитної сфери країни з метою підвищення ефективності грошово-кредитної політики та ін.

Важлива роль центрального банку в кредитній системі полягає в тому, що він взаємодіє в основному лише з комерційними банківськими установами. З метою недопущення дестабілізуючих процесів у кредитній системі країни центральний банк у період напруженого стану на грошовому ринку виступає для комерційних банків кредитором останньої інстанції. Він здійснює короткострокове кредитування банківських закладів у вигляді переобліку векселів чи застави цінних паперів у випадку тимчасової втрати їх ліквідності.Окрім того, центральний банк є необхідним для нагляду та регулювання процесу здійснення фінансових платежів окремих осіб, фірм та депозитних закладів з метою забезпечення нормальної щоденної роботи фінансової системи. Таку функцію центрального банку економісти називають гарантом стабільності фінансової системи. Як кредитор останньої інстанції та гарант стабільності фінансової системи центральний банк функціонує як банк банків.

Важливою функцією центрального банку є також підтримка обмінного курсу національних грошей щодо іноземних валют. При золотому стандарті в основі валютного курсу лежав валютний паритет, що дозволяло валютним курсам бути відносно стійкими. Це забезпечувалось розміном банкнот на золото. При паперово-грошових системах межі коливань валютного курсу фактично відсутні, що зумовлює необхідність центрального банку втручатися у політику курсоутворення національних грошей з метою недопущення значних коливань валютного курсу.

Центральні банки, будучи фінансовими агентами уряду, виконують цілий комплекс операцій для обслуговування уряду:

* обслуговування державного боргу;

* касове виконати державного бюджету;

* ведення поточних рахунків урядових установ;