Види банків. Загальна класифікація банківських послуг. Банки як суб'єкти централізованого фондового ринку

h Ощадного банку;

h регіональних банків;

hа акціонерно-комерційних банків;

h інших кредитних установ різноманітних форм власності.

Банки як суб'єкти централізованого фондового ринкуКомерційний банк як універсальний заклад фінансового ринку. В ст. з закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, поряд з іншим, здійснення банками таких функцій, як випуск платіжних документів і цінний паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо), купівля-продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, операції з, ними, а також здійснення довірчих операцій - залучення і розміщення коштів - та управління цінними паперами за дорученням клієнтів. Введений вдію Закон був у травні 91 року, а в червні того ж року був прийнятий Закон України "Про цінні пери і фондову біржу".

В Законі "Про цінні папери і фондову біржу" зазначається, що діяльністю випуску та обігу ЦП визначається посередницька діяльність, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, для яких операції з ЦП становлять виключний вид діяльності. Визначально чинним законодавством України було створено ситуацію, згідно з якою суб'єктами фондового ринку вступають як банки, так і небанківські торговці, котрі спеціалізуються на операціях з ЦП. Отже, в даний час в Україні немає впевненості щодо того, яким чином повинна забезпечуватися ліквідність і стабільність ринку - на англо-американський зразок (ринок контролюють інвестиційні керуючі взаємних фондів, а на біржі та позабіржовому ринку діють небанківські брокери та дилери), чи в континентально-європейський спосіб (основними суб'єктами ринку є комерційні банки, які своїми активами забезпечують високу ліквідність паперів, що перебувають в обігу).

Так сталося, що зародження національного фондового ринку відбувалося активною участю саме комерційних банків, бурхливий розквіт яких припав на 1990-1991 роки. Банки першими розпочали емісію своїх акцій, а також роботу з державними цінними паперами колишнього СРСР і України. Поява небанківських фінансових компаній І брокерських контор на УФБ відбулася вже пізніше - у 1993-1994 роках. Одними з перших емітентів акцій на українському ринку стали Укрінбанк, Градобанк та інші. Кожен комерційний банк має обумовлену Законом України "Про цінні папери фондову біржу" можливість вибору, якими саме видами діяльності він буде займатися: випуском ЦП, комісійною, комерційною та іншими видами діяльності, пов'язаними з перерахованими вище, перш за все, консультаціями, зберіганням, обліком і веденням розрахунків по операціях з цінними паперами.

Безумовно, не всі банки скористалися своїми правами в повному обсязі, тим більше, що дозвіл надається на певних умовах: банк має здійснити сплату оголошеного статутного фонду і забезпечити неможливість обміну інформацією між підрозділами, які здійснюють операції з ЦП, з підрозділами, що обслуговують емітентів як клієнтів банку.

Протягом перших двох років функціонування фондового ринку в Україні відбувся розподіл на ті банківські установи, які пропонують увесь спектр послуг, передбачених законодавством, і ті, що зосередилися на наданні окремого виду послуг, тобто тяжіють до повної спеціалізації.

Понад двадцять провідних комерційних банків виступили в 1991 році засновниками УФБ, більшість з яких одразу чи згодом зареєстрували на біржі свої брокерські контори. Інші банки зосередили увагу на емісії власних акцій та а розгортанні різного роду комерційних операцій з ЦП на позабіржовому ринку.

В підсумку майже чотирьохрічної еволюції на початку формування інститутів та інфраструктур централізованого ринку капіталів банківська система виявилася загалом не досить підготовленою до виконання тих функцій, які покладені на банки як універсальні фінансово-кредитні заклади за взірцем країн Європейської Співдружності. Функції ці різнопланові і залежать від типу і характеру спеціалізації, яку обрав той чи інший банк на ринку цінних паперів.

Функції банків в умовах централізованого ринку. Комерційний банк - невід'ємний і обов'язковий елемент будь-якої схеми фінансової трансакції в умовах централізованого ринку цінних паперів. Саме банки акумулюють кошти вкладників І забезпечують гармонійне поєднання інтересів вкладників та інвесторів. В деяких країнах (Німеччина) законодавче забезпечується безпосередня участь банків в емісії цінних паперів і її підтримка - вирівнювання торгівлі цінними паперами шляхом збалансованої активності в ринкових процесах.