Операції банків з обслуговування платежіного обороту та організації розрахунків суб’єктів господарювання

Ця Інструкція дозволяє суб’єктам підприємницької діяльності вільно обирати форми розрахунків, попередньо закріпивши їх договорами. Але, у свою чергу, банки повинні вивчати стан розрахунків і пропонувати клієнтам використовувати найбільш доцільні форми, враховуючи специфіку їх діяльності й організації взаємних відносин.

Організація безготівкових розрахунків повинна сприяти нормальному обігу коштів, забезпечувати безперервний хід реалізації продукції.Основою безготівкового обороту є те, що платежі здійснюються банками на доручення клієнта шляхом списання коштів з його рахунку і зарахування їх на рахунок одержувача, вказаного клієнтом. Коли рахунки відкриті в різних банках, міжбанківські розрахунки проводяться з допомогою системи кореспондентських відносин. Отже, у платіжному обороті діють не тільки рахунки платника й одержувача коштів, а й рахунки банків, що їх обслуговують.

Відповідно до розрахункових і платіжних документів, що обслуговують платіжний оборот, безготівкові розрахунки в Україні здійснюються в таких формах:

· платіжними дорученнями;

· платіжними вимогами-дорученнями;

· чеками;

· акредитивами;

· векселями;

· платіжними вимогами;

· факторингом;

· платіжними картками;

· інкасовими дорученнями.

За будь-якої форми безготівкових розрахунків користуються тим чи іншим способом платежу. Який визначається порядком та умовами виконання суб’єктами господарської діяльності грошових зобов’язань одного перед одним.

У вітчизняній практиці міжгосподарських безготівкових розрахунків способи платежу класифікують:

· за терміном виконання;

· за джерелами коштів, призначених для здійснення платежу;

· за способом перерахування коштів.

Залежно від терміну виконання платежі поділяють на:

· строковий, коли кожна поставка оплачується негайно;

· достроковий:

- авансовий платіж, коли оплата (але тільки її частина) передує відвантаженню товару;