Валютне регулювання і валютний контроль

§встановлення та контроль за курсом національної грошової одиниці на міжбанківському валютному ринку;

§контроль за експортно-імпортними операціями;

§контроль за порядком відкриття і ведення валютних рахунків;

§контроль за обмінними операціями з готівковою валютою;

§контроль за іноземними інвестиціями і міжнародними кредитами та ін.

Таким чином, практично всі операції в Україні підлягають валютному контролю.

Крім функцій прямого контролю, НБУ:

§здійснює державну валютну політику, виходячи з принципів загальноекономічної політики України;

§видає у межах своєї компетенції обов”язкові до виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

§видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

§нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

§складає разом із Кабміном платіжний баланс України;

§визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в інвалюті уповноважених банків нерезидентам;

§установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів інвалют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в інвалюті аюо розрахункових (клірингових) одиницях та ін.

Декретом також визначено певні функції валютного контролю, що здійснюється іншими органами, а саме уповноваженими комерційними банками, Державною податковою адміністрацією, державним комітетом зв”язку та інформатизації й Державним митним комітетом України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що пповодяться резидентами і нерезидентами через ці банки, тобто на уповноважених банках лежить відповідальність за законність усіх валютних операцій, що здійснюють їхні клієнтим.

При цьому слід наголосити на подвійному становищі комерційних банківських установ. З одного боку, вони є агентами валютного контролю, підзвітними НБУ, і їхнім обов”язком є здійсненням контролю за операціями резидентів і нерезидентів валютними цінностями на території Україні. З інщого боку, на відміну від державних установ, уповноважені банки є комерційними організаціями, що зацікавлені в залученні, насамперед, солідних клієнтах, якими у більшості випадків є підприємства-експортери та імпортери. Саме тому комерційним банкам іноді доводиться вирішувати проблему поєднання двох полярних завдань; здійснення реального валютного контролю і утримання клієнтів.

Уповноважені банки є єдиними недержавними органами валютного контролю. Це пов”язано з тим, що основними призначенням банків є посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників та від продавців до покупців, тобто практично ввесь грошовий обіг у господарському обороті здійснюється через банківську систему, і жоден інший орган чи установа не має настільки оперативного і повного доступу до інформації стосовно операцій, пов”язаних з обігом коштів.

Враховуючи таке монопольне становище банківської системи, на уповноважені комерційні банки Україні покладено певні обов”язки щодо контролб своїх клієнтів. Основні обов”язки комерційних банків як агентів валютного контролю – запобіганню проведенню тієї чи іншої незаконної валютної операції, а за неможливості цього – інформуватипро неї уповноважені державні органи.