1. Поняття та правовове регулювання ринку цінних паперів. 2. Відкриття філій та представництв комерційних банків

На УФБ відповідно до чинного законодавства можуть випускатися і бути в обігу як державні, так і недержавні цінні папери, складаються касові угоди й угоди на певний строк.Перші торги на УФБ відбулися 6 лютого 1992 р. В даний час, крім основної біржі, функціонують 25 її філій по всієї Україні. 13 грудня 1993 р. відбулися перші електронні торги.

Загальні підходи до регулювання розвинених ринків цінних паперів поширюються на ринки, які тільки розвиваються. Необхідність державного регулювання Фондового ринку обумовлюється такими причинами:

по-перше, на Фондовому ринку значною мірою реалізуються національні інтереси держави, під якими розуміється комплекс макроекономічних та макрополітичних пріоритетів на сучасному етапі розвитку;

по-друге, на Фондовому ринку постійно присутні та активно збігаються взаємодіють інтереси різних учасників ринку — емітентів цінних паперів, інвесторів, професійних учасників ринку. Ці інтереси можуть вступати у протиріччя між собою і для забезпечення стабільності та правової упорядкованості ринку, регламентації взаємовідносин між усіма його учасниками держава запроваджує відповідну систему регулювання;

по-третє, головною діючою особою на Фондовому ринку виступає інвестор — вітчизняний або іноземний, юридична або фізична особа. Найбільш масовими інвесторами на будь-якому ринку цінних паперів є населення, яке, як правило, не має спеціальних знань та кваліфікації з питань діяльності Фондового ринку. Без створення надійної системи захисту прав та майнових інтересів інвесторів на ринку цінних паперів, у першу чергу громадян, неможливо забезпечити подальший розвиток ринку капіталів. Створити та постійно удосконалювати таку систему під силу тільки державі. У цьому полягає головний обов’язок держави перед своїми громадянами.

Отже, державне регулювання ринку цінних паперів — це здійснення державою комплексу заходів щодо упорядкування, контролю та нагляду за ринком цінних паперів з метою забезпечення його справедливості, прозорості, ефективності та запобігання зловживанням і порушенням.

Як стверджують члени Координаційної ради при Президентові України з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні, створення та функціонування організованого Фондового ринку вимагає його спеціального державного регулювання, який, в свою чергу, повинен забезпечити:

“прозорість” угод з цінними паперами;

дотримання правил, що забезпечують рівність всіх суб’єктів організованого ринку;

нагляд та контроль за всіма суб’єктами організованого ринку;

припинення дій з маніпулювання цінами на організованих ринках [4].

Державне регулювання Фондового ринку повинно базуватися на принципах, найголовнішим з яких, є принцип першочергової реалізації загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в економіці України. Цей принцип випливає із загальної універсальної регулюючої функції держави щодо захисту прав та інтересів громадян та учасників Фондового ринку і базується на необхідності забезпечення відтворювальних процесів в економіці країни.

З іншого боку, слідом за економічною лібералізацією в Україні досить частими виявилися факти зловживань, ошукування, шахрайства, порушень законодавства з боку недобросовісних професійних учасників ринку по відношенню до інвесторів-громадян, що вимагає застосування державою більш жорстких методів регулювання. З поєднання цих підходів випливає принцип оптимальності державного регулювання, який означає, що держава здійснює регулювання діяльності учасників Фондового ринку лише тоді, коли це абсолютно необхідно, в інших випадках вона делегує частину своїх регулюючих повноважень професійним учасникам ринку, які об’єднуються у саморегулюючі організації.

Для досягнення мети регулювання державою створюється відповідна структура державного регулювання Фондового ринку та запроваджуються його певні форми.