Переваги та недоліки вступу України до Світової організації торгівлі

Зовнішньоекономічна політика повинна постійно розглядатися у нерозривній єдності з соціально-економічними процесами країни. Таке поєднання дасть змогу аналізувати вплив зовнішньоекономічних тенденцій щодо конкурентоспроможності національної економіки, виявляти «вузькі» місця й запроваджувати відповідні заходи.

Без членства в СОТ, за сучасних умов, неможливо використати переваги світової торгівлі й гарантувати вітчизняним товаровиробникам міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому і регіональному ринках. Так, на думку експертів, цифра щорічних втрат українських виробників унаслідок антидемпінгових розслідувань у різних країнах світу сягає 8 млрд дол. США.

Які ж основні принципи ГАТТ/СОТ стосовно торговельної політики країни-члена СОТ:

по-перше, вона має бути позбавлена будь-якої дискримінації, — країна не повинна упереджено ставитися до тих чи інших торговельних партнерів, так само не потрібно проводити різницю у політиці щодо національних та іноземних виробників товарів і послуг;

Таблиця

Товарна структура зовнішньої торгівлі України за 1996–2005 роки, % *

* Моніторинг макроекономічних і галузевих показників. — 2006. — Жовтень. — Вип. 10(78).

по-друге, торговельна політика має бути передбачуваною, — іноземні компанії, інвестори та уряди повинні бути впевнені, що торговельні бар'єри не застосовуватимуться без узгодження з торговельними партнерами;

по-третє, відкритою для чесної конкуренції, — через попередження використання «нечесних» прийомів (експортні субсидії, продаж товарів за демпінговими цінами для завоювання ринків збуту);

по-четверте, сприятливою для слаборозвинених країн, — надання перехідного періоду на пристосування до нових умов, використання спеціальних пільг для пом'якшення цього переходу.

Торговельна система ГАТТ/СОТ побудована на кількох основних правилах:

1) захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів. Тарифний захист упроваджується одночасно з забороною країнам-членам використовувати кількісні обмеження імпорту;

2) тарифні ставки мають бути зменшені та зв'язані проти подальших підвищень. Відповідно до угод ГАТТ/СОТ тарифи та інші заходи, які країни застосовують із метою захисту внутрішнього виробництва, потрібно зменшити і, де можливо, скасувати після проведення переговорів з іншими країнами-членами. Тарифні ставки, погоджені під час переговорів, і інші зобов'язання, які беруть на себе країни, наводяться у Розкладах поступок;

3) торгівля на основі положень режиму найбільшого сприяння. Якщо країна-член СОТ надає одній країні будь-які переваги стосовно будь-якого товару, то вона повинна одразу ж надати такий режим аналогічним товарам інших країн. Зобов'язання щодо надання режиму найбільшого сприяння не обмежується лише тарифами, а стосується також будь-яких зборів, що накладаються у зв'язку з імпортом чи експортом; правил та формальностей, пов'язаних з імпортом чи експортом; внутрішніх податків і зборів на імпортні товари, а також законів, постанов і вимог, що впливають на їхній продаж; застосування кількісних обмежень тощо;

4) національний режим. Вимагає, щоб імпортному товару, який перетинає кордон після сплати мита й інших зборів, надавались умови, не менш сприятливі, ніж аналогічним товарам, виробленим вітчизняними товаровиробниками.

Серед основних переваг, які зумовлюють рішення країни приєднатися до СОТ, виділяють полегшення доступу до міжнародних ринків, скасування щодо країни дискримінації і нетарифних бар'єрів, доступ до багатосторонніх механізмів вирішення суперечок та можливість впливати для захисту національних інтересів на умови регулювання світової торгівлі. Членство в СОТ трактують як системний фактор розвитку національної економіки, створення прозорого та прогнозованого конкурентного і сприятливого інвестиційного середовища.