Ефективність використання позик та управління проектами Світового банку в Україні

Прострочена заборгованість Інституту цукрових буряків та Інституту олійних культур Української академії аграрних наук за користування субкредитом становила відповідно 115,4 тис. і 80,8 тис. дол. США.

Не в повному обсязі та неефективно використала отриманий кредит на оснащення сучасним лабораторним обладнанням та високотехнологічною комп'ютерною технікою Головна державна інспекція по карантину рослин Міністерства аграрної політики України. Із передбачених проектом 336,7 тис. дол. США фактично використано лише 230,6 тис. дол. США (68 %).

Частина закупленого обладнання (на суму близько 10,0 тис. дол. США) на момент перевірки знаходилась на складі й більш як два роки не експлуатувалась, оскільки не проведено реконструкції приміщення під лабораторну кімнату спеціалізованих експертиз.

Всього за час впровадження Проекту з Державного бюджету України здійснено платежів з обслуговування і погашення цієї позики МБРР на загальну суму 3,8 млн. дол. США, у тому числі відсотки за користування позикою - 1,8 млн. дол. США; комісії за зобов'язаннями за позикою - 0,3 млн. дол. США; погашення основного боргу за позикою - 1,7 млн. дол. США.

На момент перевірки, організації та підприємства-позичальники відшкодували 0,675 млн. дол. США, що становить лише 18 % запозичених коштів. Ці кошти сплачено, в основному, в рахунок обслуговування позики. Таким чином, незаплановані втрати Державного бюджету України від платежів з обслуговування і погашення позики, які мали бути відшкодовані підприємствами-позичальниками, становили 3,2 млн. дол. США.

За розрахунками, здійсненими за період з 1997 по 1 липня 2001 р., два підприємства та чотири установи мали сплатити, але не сплатили, до Державного бюджету України маржу за надану державну гарантію, розрахунково, на загальну суму 1,1 млн. дол. США. Це означає, що Державний бюджет України не отримав за названий період належних йому доходів у сумі 5,9 млн. грн.

Як бачимо, кошти позики МБРР у сумі 13,1 млн. дол. США використано неефективно, оскільки основних цілей проекту не досягнуто, зокрема:

а) не забезпечені проектні строки будівництва та технічного переоснащення насіннєвих заводів та виведення їх на проектну потужність;

б) діяльність насіннєвих підприємств після технічного переоснащення не є прибутковою;

в) не здійснюється експорт насіння, у тому числі в країни СНД;

г) несвоєчасно та не в повному обсязі поставлено обладнання для нормативно-регуляторних та науково-дослідних організацій системи насінництва;

д) не внесено необхідних змін та доповнень до Законів України "Про насінництво", "Про захист прав на сорти рослин", які мали сприяти розвитку ринкових відносин у галузі насінництва та забезпечити захист вітчизняного ринку насінництва;

е) не проведено необхідного навчання працівників насіннєвих підприємств та нормативно-регуляторних і науково-дослідних організацій. Із передбачених проектом на навчання та консультації коштів у сумі 1,69 млн. дол. США використано лише 34 тис. дол. США, або 2 %.

Загальні фінансові втрати та збитки Державного бюджету України від неналежної реалізації Проекту становили на 1 липня 2001 р. 4,7 млн. дол. США, або понад 25,0 млн. грн.

Причини неефективного використання кредитів Банку. Незважаючи на тривалий час підготовки проекту (1993-1995 рр.), якість його залишилася невисокою, оскільки в ході реалізації значна кількість розрахунків не виправдалася з таких причин.

1. Виникли додаткові труднощі, пов'язані з одержанням кредитів на прийнятих фінансових умовах від українських комерційних банків для поповнення обігових коштів насіннєвих підприємств.

2. Невдача із залученням зарубіжних інвесторів до реалізації виробництва насіння кукурудзи призвела до повного провалу цього компонента проекту.