Заощадження

Модель, що відбиває взаємозв'язок між національним доходом і сукупними витратами, називають ще "кейнсіанським хрестом". Ця модель грунтується на тому, що національний доход використову¬ється як на споживання, так і на інвестування, тобто

У = С + І,де С + І/ - сукупні витрати суспільства.

Із графіка видно, що в умовах стагнації точка рівноваги К0 інвес¬тицій І та заощаджень S знаходиться значно нижче точки, де дося¬гається повна зайнятість F. Стимулювання процесу зростання на¬ціонального доходу відбувається шляхом додавання до особистого споживання С інвестицій у підприємницькі структури. Тоді крива С займе положення кривої (С + І), а точка (К0) переміститься в точку К, наблизившись певною мірою до точки F, але не досягнув¬ши її. Щоб домогтися переміщення точки К в точку К/, держава не повинна обмежуватись стимулюванням приватних інвестицій, вона сама має виступати інвестором державних програм, збільшуючи обсяги інвестицій і сукупного споживання. Така діяльність держа¬ви сприяє переміщенню кривої сукупного попиту вгору від (С + І) до (С + І + G), а точки К до точки К', суттєво наблизивши її до бажаної точки F, яка є рівноважною для інвестицій і заощаджень.

Ефект, отриманий від державного інвестування економіки, роз¬глядається в економічній теорії як мультиплікаційний ефект. Як зазначав Дж. М. Кейнс, мультиплікатор означає, що зростання за¬гального обсягу інвестицій приводить до зростання обсягів націо¬нального доходу на величину, яка в к разів більша, ніж приріст інвестицій. Математично цю залежність можна відобразити так:

Приріст доходів У, в свою чергу, поділяється на приріст спо¬живчих витрат С та приріст інвестицій І, тобто У = С + І. Звідси І = У - С. Підставивши значення І у формулу

Поділивши чисельник та знаменник на У, отримаємо формулу

Із виведеної формули видно, що мультиплікатор К дорівнює одиниці, поділеній на різницю між одиницею та граничною схиль¬ністю до споживання, або дорівнює величині, зворотній граничній схильності до заощаджень. Якщо, наприклад, гранична схильність до споживання становить 3/5, то мультиплікатор

При зростанні інвестицій на 10 000 од. загальний приріст націо¬нального доходу становить 25 000 од.

Із теорії мультиплікації можна зробити висновок, що чим вища схильність до споживання, тим більший мультиплікатор, тим суттє¬вішою є різниця між первинною інвестицією та загальним збіль¬шенням сукупного попиту, а отже, і зростання, врешті-решт, націо¬нального доходу. При цьому слід зазначити, що первинне зростан¬ня інвестицій примножує приріст доходу в спадній геометричній прогресії. Це означає, що якщо гранична схильність до споживан¬ня ГСС становить 3/5, то первинна витрата на інвестування прине¬се 2,5 од. приросту доходу, оскільки кінцева сума прогресії дорів¬нює 2,5, тобто

де n - кінець мультиплікаційного процесу.

Дія мультиплікатора припиняється тоді, коли приріст заощаджень зрівнюється з приростом доходу, тобто S = У.

Для того щоб поборота затухання, необхідно певним чином сти¬мулювати інвестиційний процес. Цю проблему вирішує акселера¬тор - коефіцієнт, який відбиває взаємозв'язок між інвестиційним і споживчим попитом. Математично цей зв'язок можна зобразити так:

де а - коефіцієнт акселерації; Il - зростання нових інвестицій у періоді t; Уl, - величина доходу за період t; Уl-1 - величина доходу за період, що передує періоду t; Уl - Уl-1 - приріст доходу за період t.

Акселератор, як і мультиплікатор, може діяти двояко: з одного боку, приріст споживчого попиту стимулює інвестиційні витрати, а з другого - падіння темпів зростання попиту на споживчі товари призводить до загасання інвестиційного попиту.

Економічною наукою доведено, що для певного періоду часу можна знайти таке поєднання процесів мультиплікації та акселе¬рації, яке і забезпечить незагасаюче зростання.