Транснаціональні банки
запобігання збитків і контроль за ними
переклад ризику - використання неакціонерних форм власності (франчайзінг, наприклад)
Транснаціональні банки мають можливість використовувати державні служби й організації для страхування від політичного ризику. У США це Експортно-Імпортний Банк.
Таким чином, можна зробити висновок, що в даний час легше одержати достовірну інформацію про ризикованість діяльності в будь-якій країні світу. Транснаціональні банки приділяють особливе значення оцінці ризиків у країні перебування, оскільки вони займаються високонадійними операціями і при виборі країни строго враховують політичну й економічну стабільність. Наприклад, у Росії представництва і філії транснаціональних банків у більшості випадків брали участь в угодах із ГКО, що до серпня 1998 року вважалися неризикованими. Але ці угоди виявилися невдалими, що ще раз підтвердило нестабільність клімату в Росії і підсилило необхідність більш ретельних маркетингових розробок транснаціональних банків.
Висновки і пропозиції
Транснаціональні банки займають істотне місце в сучасних міжнародних економічних відносинах Будучи породженням і проявом процесу інтернаціоналізації, транснаціональні банки вплинули на розвиток процесу глобалізації. Цей порівняно новий науковий термін вже одержав широке поширення, хоча ще не має чіткого визначення.
Процес глобалізації має загальний характер і знаходить висвітлення в багатьох науках, у першу чергу в економічній науці, причому фінансова глобалізація і відповідно діяльність ТНБ мають пріоритетне значення.
Діяльність ТНБ впливає на світові процеси, обумовлюючи зростаючу взаємозалежність транснаціональних управлінських структур і держав. Тому представляється необхідним вивчення сучасних напрямків діяльності ТНБ у нових умовах, що існують у світовому господарстві.
Міжнародні банківські компанії зіштовхуються в даний час з великими труднощами в справі мобілізації і розміщення капіталів. Ефективність мобілізації засобів транснаціональними банками визначається наступними факторами:
фінансові ринки швидко розростаються в інститути глобального масштабу і багато хто з них (наприклад, ринки депозитів у євровалютах, ринки іноземних валют, державних цінних паперів) стають такими ринками, що зв'язують Європу, Північну Америку і Східні країни в єдину фінансову мережу, що функціонує безупинно. Не відстають і ринки акцій, а також ф'ючерсні ринки з розгалуженими по усьому світі операціями в прагненні задовольнити як можна більше число компаній і розширити фінансовий інструментарій;застарілі методи кредитування трансформуються в нові фінансові інструменти і способи мобілізації капіталу. З найбільш важливих тенденцій можна назвати позички під цінні папери і найбільші взаємні фонди останнім часом ТНБ усі частіше стикаються з труднощами в залученні недорогих депозитів, тому вони займаються пошуком фондів, заохочуючи в такий спосіб усілякі фінансові інновації, утягуючи ТНБ у конкурентну боротьбу за фінансові ресурси не тільки один з одним, але і з тисячами інших фінансових інститутів. У багатьох країнах були усунуті бар'єри між дилерами по операціях з цінними паперами і транснаціональними банками, чому сприяло деяке зниження державного регулювання в багатьох країнах. Подібні зміни традиційно сформованих ролей не дозволяють ясно бачити реальні розходження між різними типами фінансових організацій У той час як великі банки були першими, хто інтернаціоналізував свої операції, а дилери тільки випливали за ними, перехоплюючи багатьох клієнтів.
Тому зараз багато транснаціональних банків зв'язують своє майбутнє зі здатністю створити надійні основи на всіх ринках світу і пропонувати досить повний асортимент фінансових послуг, концентруючи свою увагу в першу чергу на операціях з цінними паперами, плануванні інвестицій, кредитуванні промисловості, лізингу, факторингу і т.п., удосконалюванні функціонування кореспондентських мереж, маркетингу, створенні конкурентних стратегій. Це все має особливе значення в справі мобілізації капіталів транснаціональними банками, у розширенні ресурсної бази й у створенні нових можливостей для розміщення фінансових засобів.
Список літератури