Планування, стадії і процедури аудиту
•визначені найбільш важливі питання аудиту;
•рівень довіри до системи внутрішнього контролю;
•зміст облікової політики замовника та її зміни;
•розрахований чи просто оцінений рівень суттєвості ( допустимої помилки);
•умови, що потребують особливої ретельності ( наявність пов’язаних сторін, можливість зловживань, судова справа тощо);
•необхідність залучення експертів, співпраці з іншими аудиторами та можливості залучення працівників замовника;
•зміст і обсяг необхідних аудиторських свідчень.
Зміст планів (додаток 1) повинен враховувати існуючі вимоги стандартів і передбачати:
1.Ознайомлення з діяльністю замовника, аналіз поточних економічних умов (зовнішніх і внутрішніх);
2.Отримання знань про облікову систему, політику і процедури внутрішнього контролю;
3.Визначення змісту, часу і обсягу здійснення процедур аудиту;
4.Координацію і контроль виконуваних робіт.
Аудитор розробляє і документально оформлює загальний план аудиту, визначає в ньому суттєвість помилок, а потім здійснює аудит, керуючись цим планом.
Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість, керуючись ним, підготувати програму аудиту, в свою чергу, програма аудиту і її зміст та розмір значно залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, яке перевіряється, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики та техніки, яку використовує аудитор під час перевірки. Під час розробки загального плану аудиту аудитор аналізує наступні питання, тобто розуміння аудитором стану справ на підприємстві:
- головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;
- найважливіших характеристик підприємства, процесу діяльності, фінансового стану а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після дати попереднього аудиту;
- розподілу зобов'язань між керівництвом підприємства.
А також розуміння аудитором обліку і системи внутрішнього контролю:
- методології і принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались бухгалтерією підприємства;
- можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології в аудиті;
- освіченості аудитора в питаннях бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором в тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.
Таким чином, планування аудиту фактично розпочинається на етапі вибору замовника чи вирішенні питання щодо продовження співпраці. Його часто ще називають попереднім плануванням.