Аудит основних засобів

Застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб’єктів підприємства та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.

Глава 3. Аудит облікової політики підприємства стосовно ос-новних засобів

Найперше, що підлягає перевірці при аудиті основних засобів — це облікова політика підприємства. Тому що, перед тим як перевіряти як здійснюється облік треба перевірити як цей облік на підприємстві організований. В обліковій політиці у відповідності з П(С)БУ № 7 “Основні засоби” повинно бути вказано методи оцінки основних засобів, їх класифікація на підприємстві, методи амортизації, ознаки включення об’єктів до складу основних засобів та інше.

Аудитор повинен перевірити відповідність облікової політики чинному законодавству та бухгалтерським вимогам у відношенні основних засобів. Аудитор перевіряє, наскільки доцільно застосовувати ту чи іншу форму організації бухгалтерського обліку, чи відповідає вона конкретним умовам роботи підприємства. Перевірці підлягає також стан синтетичного обліку і його зв’язки з даними аналітичного обліку.

Бухгалтерський облік основних засобів організується у відповідності з типовими класифікаціями основних засобів. Ці типові класифікації призна-чені для встановлення єдиного їх групування в обліку. У відповідності до іс-нуючої системи обліку в Україні діє наступний порядок класифікації:

1)за галузевою ознакою;

2)за характером участі в процесі виробництва — виробничі і невиробничі;

3)за видами — земельні ділянки, будівлі і споруди, транспортні засоби, машини і обладнання, продуктивний і робочий скот, багаторічні насадження та ін.

4)по належності — власні та орендовані;

5)за ознакою використання — ті, що знаходяться в експлуатації, на реконструкції, в запасі, на консервації;

Основні засоби в бухгалтерському обліку обліковуються по первісній вартості, яка визначається на основі таких фактичних витрат:

–сум, сплачених у відповідності з договором;

–сум, сплачених організаціям за здійснення робіт по договорам, за інформаційні та консультативні послуги;

–сплачення податків, мита, реєстраційних зборів, державного мита та інших платежів, пов’язаних з придбанням основних засобів;

–витрат на страхування ризиків, пов’язаних з доставкою;

–витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів.

Історично для обліку основних засобів завжди використовувались три види оцінки:

1)первісна вартість — використовується в обліку на протязі всього строку служби об’єкта на даному підприємстві;

2)переоцінена вартість — переоцінена первісна вартість;

3)залишкова вартість — первісна вартість за мінусом зносу;

Безкоштовно отриманні основні засоби оцінюються за справедливою вартістю на дату отримання.