Корисна інформація з астрономії
Меркурій Венера Земля 0,241і 0,6152 1,000 116 584 0,387 0,723 1,000 58 108 150 7°00' 324 0,06 0,82 1,00
Марс 1,881 780 1,524 228 1 5*1 0,11
Юпітер 11,86 399 5,203 778 1 18 318
Сатурн 29,46 378 9,539 1426 229 95,1
Уран Нептун Плутон Сонце 84,01 164,8 247,7 370 368 367 19,18 30,06 39,44 2869 4496 5900 046 1 46 1708 14,5 17,3 0,002: 333 000
1 Або 88 діб. 2 Або 225 діб.
VII. ЯК КОРИСТУВАТИСЯ РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА
Положення зір відносно горизонту безперервно змінюється внаслідок добового обертання Землі навколо осі й річного - навколо Сонця. Воно неоднакове протягом доби та в одні й ті самі вечірні години в різні місяці року. Рухома карта зоряного неба дає змогу швидко й просто встановлювати положення зір відносно горизонту для будь-якого моменту часу.
Щоб працювати з картою, її треба відповідно змонтувати і навчитись нею користуватися.
Карту й накладний круг насамперед слід наклеїти на цупкий картон, потім аркуші акуратно обрізати по лініях кругів, а в накладному крузі зробити внутрішній виріз по одній із замкнетально, повернувши її край з написом «Північ» до північної точки горизонту. Якщо ж карта лежить на столі, треба па¬м'ятати, що вона відображає розміщення зір, які знаходяться вгорі, і в уяві переносити їх зображення на небо відповідно до напрямів на сторони горизонту.Працюючи з картою, слід пам'ятати, що сузір'я на ній зобра¬жені в дещо спотвореному, розтягнутому вигляді, бо небесну сферу, як і земну кулю, не можна зобразити на площині без викривлень.
Радіальні лінії на карті - круги схилень. Відповідні їм го¬дини прямого сходження вказано біля краю карти. Схилення світил відлічують за концентричними колами, накресленими че¬рез кожних 30° (третє від центра коло - небесний екватор - схилення 0°). Легко бачити, що карта показує зорі із схилен¬ням до 45° (зображено зорі до 4-ї величини включно).
Ексцентричний круг на карті - екліптика, точки перетину якої з небесним екватором мають пряме сходження: 0 годин (точка весняного рівнодення) і 12 годин (точка осіннього рівно¬дення) .
Доцільно позначити на екліптиці положення Сонця, напри¬клад для двадцятих чисел місяців року. Тоді зоряна карта стане ще наочнішою і зручнішою для спостережень.
VIII. НАЙВАЖЛИВІШІ АСТРОНОМІЧНІ ДАТИ Й ВІДКРИТТЯ
Роки до н. е.
3000 Перші астрономічні записи, зроблені в Єгипті, Ва¬вілоні та Китаї.
1100 Визначення нахилу екватора .до екліптики (Чу Конг, Китай).
360 Висування доводів на користь уявлень про куля¬стість Землі, Місяця та інших небесних тіл (Арісто-тель, Греція).
280 Початок систематичних спостережень зоряного не¬ба александрійськими астрономами (Арістілл, Ті-мохаріс).
265 Висловлено ідею про рух Землі навколо осі й Сон¬ця, перші оцінки відстаней до Сонця й Місяця (Арістарх Самоський, Греція).