Надзвичайні небесні явища затемнення, комети
Надзвичайні небесні явища затемнення, комети
Серед явищ природи є чимало таких, які з давніх часів здавалися людям надзвичайними При цьому поняттю «надзвичайний» надавалося цілком виразного містичного змісту. Під надзвичайним розуміли дивне, тобто порушення зако¬номірного ходу натуральних процесів надприродними силами.
До подібних явищ належить і цілий ряд астрономіч¬них: затемнення Місяця і Сонця, дощі падаючих зір,
польоти болідів й падіння метеоритів, поява яскравих комет.
Якщо розуміти надзвичайне як надприродне, то над¬звичайних явищ у природі, зрозуміло, не буває й бути не може. Проте термін «надзвичайний» може містити в собі і строго науковий зміст, який не має нічого спіль¬ного а містикою. Ми можемо означити за його допомо¬гою такі явища, які є «надзвичайними», тобто відбува¬ються не кожного дня.
Чому ж одні явища природи уявляються людям «звичайними», а отже, такими, що не заслуговують на особливу увагу, а інші - неабиякими, тобто такими, що вимагають якихось «особливих» пояснень?
Справа в тому, що явища, про які йдеться, саме незвичайні. Так, скажімо, нікого з нас сьогодні не дивує блакитний небозвід, що нагадує перекинуте над Землею гігантське прозоре склепіння. Ми можемо спостеріга¬ти його в будь-який ясний день, і це стало до такої міри звичним, що ми не ввертаємо на блакить неба ніякої уваги, сприймаємо її як щось само собою зрозу¬міле.
У наш час навіть учні молодших класів знають, що земна атмосфера розсіює складне за своїм складом со¬нячне світло: найбільш інтенсивно - синьо-фіолетові промені, слабкіше - червоні. Розсіяні повітрям блакит¬ні, сині й фіолетові промені потрапляють до нашого ока і створюють відчуття блакитного небозводу.
А от інше «світлове» небесне явище - багряно-чер¬воний колір Місяця під час місячних затемнень. Цей зловісний колір затемнюваного Місяця здавався забо¬бонним людям грізним передвістям усіляких можливих нещасть і бідувань. «Місяць обливається кров'ю,- го¬ворили вони.- Біда буде...»
Насправді ж червоний колір Місяця під час затем¬нення - фізичне явище того ж порядку, що й блакитний колір денного неба. Під час затемнення Місяць потрапляє в ділянку тіні, що її Земля відкидає у світовий простір у променях Сонця. Таким чином, прямі сонячні промені не потрапляють на місячну поверхню. Однак якась частина сонячного світла, що пройшло крізь верхні шари земної атмосфери, внаслідок заломлення проникає в район земної тіні і досягає поверхні Місяця. А оскіль¬ки повітря найбільше розсіює синьо-фіолетову складову сонячного світла, то, проходячи крізь атмосферу, ця частина видимого випромінювання Сонця губиться, і до Місяця доходять головним чином червоні й оранжеві промені. Такою в справжня фізична причина «криваво¬го» кольору Місяця під час затемнень.
Чому ж блакитний небозвід сприймається як щось звичайне, а багряно-червоний Місяць під час затемнень і досі уявляється деяким людям чимось містично зло¬вісним? Одна з причин - незнання відповідних фізичних закономірностей, справжніх причин того чи іншого яви¬ща. Свого часу людину дивував і блакитний небозвід. І люди сприймали його як кришталевий купол, що на¬криває Землю і відділяє світ земний від світу божест¬венного.
Але справа не тільки у незнанні причин, а й у тому, що надзвичайні явища відбуваються нечасто. Вони мо¬жуть підпорядковуватися тим самим закономірностям, що й явища звичайні, повсякденні, але умови для їх виникнення складаються в природі значно рідше.
Наприклад, повні сонячні затемнення в одному і то¬му самому районі земної поверхні повторюються, як правило, лише через досить тривалі проміжки часу. Столиця нашої Батьківщини Москва існує понад 800 ро¬ків, і за цей час на її території спостерігалось лише три повних затемнення Сонця - останнє близько 500 років тому. А наступне повне сонячне затемнення у Москві відбудеться тільки в жовтні 2126 р.
31 липня 1981 р. повне затемнення Сонця спостері¬галось у ряді пунктів нашої країни. Але це було останнє повне сонячне затемнення XX ст. на території країн СНД.