Час і календар
Час і календар
1. Точний час і визначення географічної довготи. Для вимірювання коротких проміжків часу в астрономії основною одиницею є середня тривалість сонячної доби, тобто середній проміжок часу між двома верхніми (або нижніми) кульмінаціями центра Сонця. Середнє значення доводиться використовувати, оскільки протягом року тривалість сонячної доби дещо коливається. Це пов'я¬зано з тим, що Земля обертається навколо Сонця не по колу, а по еліпсу і швидкість її руху при цьому трохи змінюється. Цс й спричиняє незначні нерівномірності у видимому русі Сонця по екліптиці протягом року.
Момент верхньої кульмінації центра Сонця, як ми вже говори¬ли, називається справжнім полуднем. Але для перевір¬ки годинника, для встановлення точного часу немає потреби визна¬чати за нпм саме момент кульмінації Сонця. Зручніше й точніше визначати моменти кульмінації зір, бо різниця моментів кульмі¬нації будь-якої зорі й Сонця точно відома для будь-якого часу. Тому, щоб визначити точний час, за допомогою спеціальних оптичних приладів фіксують моменти кульмінацій зір і перевіряють за ними правильність ходу годинника, який «зберігає» час. Визначений таким способом час був би абсолютно точним, якби спосте¬режуване обертання небозводу відбувалося зі сталою кутовою швидкістю. Однак виявилося, що швидкість обертання Землі навколо осі, а отже, і видиме обертання небесної сфери, зазнає з часом дуже невеликих змін. Тому для «зберігання» точного часу нині використовують спеціальний атомний годин¬ник, хід якого контролюється коливальними процесами в ато¬мах, що відбуваються зі сталою частотою. Годинники деяких обсерваторій звіряють за сигналами атомного часу. Порівняння часу, який визначається за атомним годинником і за видимим рухом зір, дає змогу дослідити нерівномірності обертання Землі.
Визначати точний час, зберігати його і передавати по радіо всьому населенню - завдання служби точного часу, що існує в ба¬гатьох країнах.
Сигнали точного часу по радіо приймають штурмани морського й повітряного флоту, багато наукових і виробничих організацій, яким потрібно знати точний час. Знати точний час потрібно, зокрема, й для визначення географічної довготи різних пунктів земної поверхні.
З курсу фізичної географії СРСР вам відомі поняття місцево¬го, поясного й декретного часу, а також те, що різниця геогра¬фічних довгот двох пунктів визначається за різницею місцевого часу цих пунктів. Це завдання розв'язують астрономічними мето¬дами, в яких використовують спостереження моментів кульміна¬ції зір. На основі визначення точних координат окремих пунктів здійснюється картографування земної поверхні.
2. Календар. Для лічби великих проміжків часу люди з давніх-давен використовували тривалість або місячного місяця, або со¬нячного року, тобто тривалість оберту Сонця по екліптиці. Рік визначає періодичність сезонних змін. Сонячний рік триває 365 со¬нячних діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Він практично несумірний з добами і з тривалістю місячного місяця - періодом зміни місячних фаз (близько 29,5 доби), У цьому й полягає складність створення простого і зручного календаря. За багатовікову історію людства створювалося й використовувалося багато різних систем календарів. Та всі їх можна розподілити на три типи: сонячні, місячні й місячно-сонячні. Простішим і зручнішим був сонячний календар, яким користувалися ще в Стародавньому Єгипті.
Складаючи календар, необхідно враховувати, що тривалість календарного року має бути якнайближчою до тривалості оберту Сонця по екліптиці й що календарний рік повине'н мати ціле число сонячних діб, оскільки незручно розпочинати рік у різний час доби.
Такі умови задовольняв календар, створений александрійським астрономом Созігеном і запроваджений у 46 р. до н. е. в Римі Юлієм Цезарем. Згодом, як вам відомо з курсу фізичної геогра¬фії, він дістав назву юліанського, або старого, с т и л ю. В цьому календарі тричі підряд роки містять по 365 діб і нази¬ваються простими, наступний за ними рік - 366 діб. Він
називається високосним. Високосними роками в юліанському ка¬лендарі є ті роки, номери яких без остачі діляться на 4.
Середня тривалість року за таким календарем становить 365 діб 6 год, тобто вона приблизно на 11 хв довша від істинної. Внаслідок цього старий стиль відставав від справжнього плину часу приблизно на 3 доби за кожні 400 років.
Нині в більшості країн світу прийнято сонячний календар, але набагато досконаліший, який називається григоріансь¬ким.