Сонячні та місячні затемнення
Сонячні та місячні затемнення
ВСТУП
Небо - як і вогонь, вода - ніколи не буває однаковим. Передбачити, для того щоб отримати максимум користі; навчитися передбачати небесні події для того, щоб не бути застигнутим зненацька - цьому вчилося не одне покоління. Місячне та сонячне затемнення найчастіше привертають увагу астрономів.
СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ
Сонце - найближча до нас зоря Всесвіту, яка відноситься до розряду жовтих карликів. Це розпалена газова куля, яка утворена на 70% воднем і на 27% гелієм.
Дуже цікаво спостерігати за сонячним затемненням. Сонячне затемнення - це коли Місяць стає на шляху сонячному світлу та частково або повністю закриває Сонце від земного спостерігача. Найважливіше - нічого не пропустити. Найцікавіше - за хвилину до повної фази. Теоретично повна фаза сонячного затемнення, яке можна спостерігати на Землі, може займати весь час з самого затемнення, тобто максимум 7 хвилин 31 секунду. Проте, таких тривалих затемнень не зареєстровано. Найтривалішою повною фазою затемнення у недавньому минулому було затемнення 20 червня 1955 року на Філіппінських островах. Тоді повна фаза тривала 7 хвилин 8 секунд. У майбутньому найтриваліше затемнення відбудеться 5 липня 2168 року коли повна фаза буде тривати 7 хвилин 28 секунд.
Хід повного сонячного затемнення.
Спочатку при повному сонячному затемненні з'являються «чотки Бейлі». Це - один із доказів того, що поверхня Місяця досить нерівна. Останні промені Сонця пробиваються крізь гори і кратери Місяця, утворюючи ланцюг із яскравих«чоток».
«Чотки Бейлі» під час повного сонячного затемнення 11 серпня 1999 року.
За ними - «діамантова каблучка». Це коли Місяць закриває Сонце майже повністю, проте залишається світіння навколо темної кулі - «каблучка» - та яскравий шматок денної зірки - «діамант» - ніби на прощання.
«Діамантова каблучка» під час повного сонячного затемнення 21 червня 2001 року.
Якщо спостерігач на Землі відірве свій погляд від неба, то побачить як від самого горизонту з величезною швидкістю наближається тінь Місяця. Вона просувається долиною з заходу, і з нею надходять сутінки. На небі з'являються найяскравіші зірки та планети, а навколо Сонця можна побачити сонячну корону. Зовнішні шари корони випромінюють корональний газ - сонячний вітер.
Сонячна корона.
Сонячне затемнення трапляється тільки у фазі нового Місяця. Адже для того, щоб сталося затемнення, Місяць повинен стати між Землею і Сонцем. Проте це трапляється не кожного нового Місяця. Для цього необхідна ще одна важлива умова: Сонце, Місяць та Земля повинні утворити пряму лінію.
Взаємне розташування Сонця, Місяця та Землі під час сонячного затемнення.
У ході сонячного затемнення виділяють чотири особливі моменти що називаються контактами. Перший контакт - це коли Місяць уперше «торкається» Сонця на нашому небі. Момент першого контакту є початком затемнення. Другий контакт позначає початок повної фази - коли Місяць повністю закриває Сонце. Третій контакт настає тоді, коли Місяць починає сходити з Сонця, вказуючи на закінчення повної фази. Четвертий контакт буде останнім «торканням» Сонця і Місяця аж до наступного затемнення. З четвертим контактом затемнення закінчується.
Для часткових сонячних затемнень другий та третій контакти будуть відсутні.