АСТРОНОМІЯ І ПРИРОДОЗНАВСТВО
«Технічне переозброєння астрономії — зовсім не дешева справа.Вартість сучасного великого оптичного чи радіотеле¬скопа з усіма потрібними для роботи аксесуарами,— за¬значає член-кореспондент АН СРСР Й. С. Шкловський,— обчислюється багатьма десятками мільйонів карбованців, а якщо експерименти з телескопами ставляться на спеціалізованих штучних супутниках, то сюди слід додати ще вартість космічної техніки, яка зрозуміло, є дуже високою. І все ж держави йдуть на такі витрати так само, як і на ще значніші витрати у фізиці, пов'язані з будівництвом надпотужних прискорювачів або установок для вивчення керованого термоядерного син¬тезу.
Часи «дешевої науки» безповоротно минули, а споді¬ваний у перспективі економічний ефект від фундамен¬тальних досліджень окупає ці величезні витрати» '.
Треба також сказати про те, що сучасні астрономічні дослідження тісно пов'язані не тільки з фізикою, а й з рядом інших галузей природознавства, зокрема з хімією та біологією. А оскільки в наш час дуже багато кардинальних проблем розв'язується на стиках, на ме¬жах наук, то відкриття, здійснювані в глибинах Всесві¬ту, можуть виявитися дуже корисними для найрізно¬манітніших галузей сучасного природознавства.
Нарешті, слід наголосити на тому, що завдяки роз¬витку нових методів астрономічних досліджень, які значно розширили можливості здобуття різноманітної інформації про космічні явища, астрофізика за останні десятиріччя перетворилася на еволюційну науку. Якщо порівняно недавно увагу дослідників Всесвіту приверта¬ло насамперед вивчення сучасних станів тих чи інших космічних об'єктів, то сьогодні на перший план висуну¬лося виявлення закономірностей їх походження і роз¬витку. Знання цих закономірностей дуже важливе, оскільки дає змогу прогнозувати майбутні стани об'єк¬тів, що вивчаються. Проте зрозуміти закономірності, про які йдеться, можна лише на підставі дослідження за¬гальної картини еволюції матерії у Всесвіті.
Розв'язання цього завдання вимагало залучення могутнього апарату теоретичної фізики. Завдяки цьому відбулося взаємозбагачення астрономії й фізики, якоюсь мірою навіть злиття цих наук.
З другого боку, астрономічні дослідження і астроно¬мічні знання мають також величезне світоглядне зна¬чення.
Людина — частина Всесвіту. Певні космічні обстави¬ни супроводжують її все життя, вона відчуває на собі різні космічні впливи, взаємодіє з навколишньою при¬родою, поступово залучаючи дедалі ширші ділянки Всесвіту в сферу своєї практики.
Свою залежність від космічних обставин, нерозрив¬ний зв'язок із Всесвітом люди інтуїтивно усвідомили ще в давнину. І цілком природним було прагнення людини проникнути в таємниці світобудови, зрозуміти своє місце в ній.
У міру розвитку науки це прагнення ставало дедалі усвідомленішим. Знаменно, що саме вивчення космічних явищ привело до великої коперниковської революції, яка поклала початок сучасному природознавству. Астро¬номічні спостереження відіграли істотну роль у від¬критті Галілеєм і Ньютоном законів руху тіл і закону всесвітнього тяжіння. Вони багато в чому сприяли й розробці однієї з найфундаментальніших фізичних теорій — теорії відносності, як спеціальної, так і за¬гальної.
Значення досліджень, пов'язаних з вивченням Все¬світу, піднялося на нову якісну сходинку завдяки видат¬ним досягненням науки і техніки в освоєнні космосу. І справа не тільки в тому, що космічні апарати дають змогу виносити астрономічну апаратуру за межі щіль¬них шарів земної атмосфери і тим самим значно роз¬ширюють можливості астрономічних спостережень, але й у тому, що коли раніше людина була прикута до Землі і все космічне мимоволі уявлялося їй чимось вельми віддаленим, то з розвитком космічних польотів космос став поступово втягуватися в сферу безпосеред¬ньої людської практики.
Бурхливий прогрес астрономії у другій половині XX століття має надзвичайно важливе значення для побудови сучасної наукової картини світу. Наукова картина світу, якщо її розуміти в найширшому значенні цього слова,— це узагальнене відображення людиною навколишньої природи. В її основі у кожну історичну епоху, на кожному рівні розвитку науки лежить уся сукупність існуючих знань; при цьому особливо важливу роль у її побудові відіграють знання про Всесвіт.
З іншого боку, визнання, прийняття наукової карти¬ни матеріального світу саме по собі ще не гарантує матеріалістичного ставлення до світобудови. Зокрема, сучасні релігійні теоретики змушені приймати наукову картину матеріального світу. Проте це не заважав їм залишатися на релігійних позиціях, оскільки вони твер¬дять, що поряд із світом матеріальним начебто існує світ надприродний, який займав панівне становище.