Колізей

Проводяться релігійні представлення – містерії, заборонені в середині 16 ст.Будинок Колізею руйнувалися: часті землетруси, пожежі, варварське відношення людей. В епоху середніх століть він використовувалася як каменоломня: кам'яні блоки брали для будівель палаців і церков – це був період найбільших руйнувань. Вже в античні часи Колізей неодноразово відновлювався, реконструювався. Лише з початку 19 в. стали цілеспрямовано займатися збереженням пам'ятника і проводити археологічні розкопки.

Колізей – будівля у виді еліпса: довжина 188 м, ширина 156 м, висота 48,5 м.

Середня частина будинку, арена (від лат. «arena» – «пісок»), покрита піском і, що призначалася для гладіаторських боїв, цькування тварин, за формою являла собою еліпс (довжина 86 м, ширина 54 м).

Розміри арени дозволяли боротися на ній одночасно 3000 парам гладіаторів. До неї примикав чотирьохметровий подій, що служив огорожею під час «навмахій», «морських боїв», коли арена заливалася водою. Арену обрамляли поступово підвищуються місця для глядачів, розташовані 4 ярусами. На першому ярусі розташовувалися місця для почесних глядачів, вище знаходилися 20 мармурових рядів для офіційних гостей, вершників. За вузьким проходом випливало ще 20 мармурових рядів, а далі знаходилася колонада, за якої був ярус з дерев'яними лавами для простих людей. Розподіл місць вироблялося строго відповідно до соціальної приналежності громадян (чим нижче положення, тим вище знаходилося місце). Місткість Колізею – 50 000 місць.

З зовнішньої сторони Колізей – четирехъярусний будинок. Перші три яруси утворювали аркади по 80 арок, що спиралися на могутні стовпи в 2,4 м шириною. Арки були прикрашені приставними напівколонами з антаблементом. На першому ярусі – тосканський ордер, на другому – іонічний, на третьому – корінфський. Арки другого і третього ярусу були прикрашені статуями, що стояли в них, (не збереглися). Верхній поверх являв собою високу стіну, що була декорована 80 пілястрами, що знаходилися над колонами, корінфського ордера. Між ними розташовувалися квадратні вікна, і містилися по трьох кронштейна, що служили опорами для щогл. На них натягали тент від сонця (веларій), що створював тінь над трибунами й ареною. Останній поверх був прикрашений бронзовими щитами (не збереглися).

Зовнішні частини Колізею були споруджені з травертину, внутрішні – з туфу, цегли, мармуру, бетону і дерева. При будівництві Колізею ретельно притерті камені минулого покладені без розчину і скріплені між собою залізними скобами, велику частину яких виламали в часи середньовіччя.

80 арок нижнього ярусу (вони були пронумеровані) служили для входу і виходу глядачів, тобто на кожен вхід приходилося по 600 глядачів. Пройшовши через арки нижнього ярусу, люди попадали в склепінні галереї, що йдуть паралельно зовнішній стіні. Такої ж галереї в другому і третьому ярусі використовувалися, як місця для відпочинку. Сходи, що знаходяться усередині будинку, забезпечували глядачам швидкий вхід усередину.

Під ареною знаходилися складні інженерні спорудження, водопровід, конструкції для механічних пристроїв (піднімальні механізми, що доставляють гладіаторів і звірів наверх), клітки для тварин, склади для зброї, приміщення для декорацій, кімнати гладіаторів. Арена сучасного Колізею позбавлена покриття, тому зараз можна бачити колись сховані приміщення.

Колізей – видатний пам'ятник архітектури Древнього Рима, самий великий амфітеатр античного світу, символ величі і могутності імператорського Рима.

Список літератури

1.Енциклопедія. Том VII. Мистецтво. Том I. - М. 1998 р.

2.Історія закордонного мистецтва. Підручник. - М., 1984 р.

3.Історія мистецтва закордонних країн. Том I. - М., 1982 р.

4.Мистецтво. Книга для читання по історії живопису, скульптури, архітектури. - М., 1991р.