Костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії і монастиря Бернардинів у Гвіздці
28.06.1896 року єпископ Краковський здійснив освячення вже відновленого костела.
Дрібні опорядкувальні роботи кляштора тривали до 1899 р.
В 1899-1902 роках невідомі інженери ґрунтовно від фундаменту перебудували дзвіницю перед костелом.
В 1907 році виготовлений новий вівтар святого Францішка Валентином Якуб'яком зі Львова, а в 1914 році - вівтар святого Юзефа, автором якого був Юзеф Краснопольський зі Львова.
В 1907 році виконаний ремонт веж костельних.
Костел.Початок ХХ ст.
В час воєнний, в 1916 році, знову були пошкоджені дахи і вежі костела.
Відбудовано їх аж в 1919-1922 роках, згідно проекту Єжи Косінського і реалізованого інженером Райшем з Коломиї. Керував ремонтними роботами Петро Вадовський. У міжвоєнний час добудований до кляштору, із східного боку, анекс. Під час ІІ світової війни костельні дзвони були конфісковані німецькими окупантами.
В 1945 році законниці змушені були виїхати з кляштору. В костелі розмістили склад з цементом, а потім з зерном.
В кляшторі спочатку містилася лікарня, а згодом - музична школа і бібліотека. Потім, замість бібліотеки - духовне училище.
13.06.1992 костел св. Антонія у Гвіздці наново освячений біскупом Рафалом Керницьким.
Костел Входить до складу деканату Івано-Франківського (Станіславського).
2. Опис.
2.1. Костел
2.1.1. Архітектура
Костел розміщений на північ від ринку містечка Гвіздець і скерований на схід. Мурований з цегли, з використанням каменя, штукатурений. Однонефовий з мілким трансептом, не зовсім квадратовим презбітеріумом, замкнений прямою стіною.
До презбітеріуму від півночі прилягає прямокутна комора, а від півдня - захристія і стіни кляштору.
Неф типу стіноколонний має властиве прясло, до якого зі східного боку прилягає півпрясло, яке відрізняється через розбудовану артикуляцію стін і склепіння.
Так само із заходу є додатково продовжений такий самий вигляд на відстані, що служили для розміщення музичного хору, який з'єднується з вежами в їх основі.
Артикуляція стін нефу зроблена з допомогою спарованих композиційних пілястр, які завершуються оздобленням: литтям аканту на капітелях, виконаних в художній техніці. Вони розміщені на однаковій широкорозставлені в певному співвідношенні і здвоєні на внутрішній стороні.
В трансепті і пресбітеріумі стіни розділяють поодинокі пілястри, які двостороннє здвоєні.
Підтримують вони виступаючі над ними карнизи, що є в усьому костелі і перервані лише на західній стіні.