Військові мости римлян на Україні
довжина кам'яного блоку обличкування - 39 стіп (11,5 м);
висота кам'яного блоку обличкування - 15 стіп (4,6 м).
Якщо взяти товщину кам'яних блоків на рельєфі за 1/5 їхньої довжини, то вага одного кам'яного блока обличкування пілона, показаного на рельєфі, становила б понад 300 тонн. Так само абсурдним як з утилітарного, так і з технічного погляду виглядало б мостове поруччя заввишки 9 метрів.
Порівняння основних розмірів мосту через Дунай і мосту, відтвореного на рельєфі, свідчить, однак, про невипадкову, як нам здається, взаємну пропорційність усіх конструктивних елементів обох споруд.
Якщо припустити, що зображення на рельєфі відтворює міст через Дунай, то або скульптор помилився, але тільки щодо окремих елементів (блоків обличкування, поруччя, поділу дерев'яної арки на сегменти), або він тільки ці окремі елементи показав у невідповідному масштабі.Помилка мистця малоймовірна, бо за спорудженням колони наглядав сам будівничий мосту через Дунай - Аполлодор. Щобільше, з аналізу зображень окремих сцен на рельєфах випливає, що скульптор справді застосовував щодо окремих предметів несумісний з рештою зображення масштаб, але тільки в певних ситуаціях і стосовно об'єктів різного змістового навантаження. Наприклад, розміри постатей у даній групі пропорційні між собою; так само пропорційність характерна у зображенні тварин і предметів, що за змістом належать до цієї групи (кінь і вершник у сцені XXXVII; дерев'яна балка, яку несе робітник, у сцені XX). Також пропoрційні між собою загальні габарити будівель і окремі елементи їх (віконні й дверні отвори, тесані камені мурів, як, наприклад, у сцені LХХХІ). Але будівлі відносно групи осіб представлено в іншому масштабі (сцена LХХХІ та ін.). І це можна пояснити тим, що тільки в такий спосіб випадало зобразити окремі сцени, не втрачаючи їхньої виразності й зберігаючи істотні подробиці (у сцені XXVIII показано деталі військового одягу й одночасно - абрис оборонних мурів "з пташиного лету").
Виходячи з цього, в зображенні мосту, який у сцені ХСVІІІ/ ХСІХ становить окремий фрагмент стосовно групи осіб, подвійна зміна масштабу, тобто загальних габаритів мосту як відносно людей і тварин, так і відносно окремих його архітектурно-конструктивних деталей - малоймовірна.
Якщо визнати, що на рельєфі зображено міст, збудований Аполлодором, а водночас, що це зображення не дунайського мосту, то можна пов'язати ці два об'єкти між собою як зведені за однією будівельною концепцією. А це своєю чергою наводить на думку, що Аполлодор опрацював єдині правила проектування мостів.
Принципи проектування військових мостів,
збудованих Аполлодором під час Траянових воєн
(гіпотеза)
Римляни блискуче опанували мистецтво будівництва мурованих аркових мостів. Вони також володіли технікою виконання фундаментів на землі й у воді. Видається малоймовірним, щоб у воєнних умовах вони застосовували якісь інші, а не аркові конструктивні вирішення.
Мости, що їх будували під ч я їх мали зводити за якнайкоротший час, а це було можливе за умови виконання тримальної конструкції зі зручного і поширеного будівельного матеріалу, що легко піддавався обробці. Таким було дерево.
Будуючи мостові переправи в період воєнних кампаній, як правило, не робили технічних експериментів, а застосовували відомі й перевірені проектні вирішення.
Отже, Аполлодор замінив важку муровану арку значно легшою і простішою у виконанні аркою з дерев'яних балок, запровадивши єдиний принцип проектування мостів.
Він полягав у тому, що: