Федір Солнцев – археолог і реставратор
Федір Солнцев – археолог і реставратор
Художник і археолог Федір Солнцев (1801-1892) - ключова постать реставрації київської старовини в середині XIX сторіччя. Проте його можна назвати й одним з апологетів художньої археології.
Приїхавши до Києва в 1843 році для експертизи й реставрації мальовань Успенського собору Києво-Печерської лаври й Софійського собору, Ф.Солнцев і тут віддається своїй улюбленій справі - збирає старожитності, замальовує краєвиди, інтер'єри храмів, іконостаси, побутові сценки (1). Його роботами захоплювався Кар л Брюллов (2).
Художня й літературна спадщина Ф.Солнцева дає підстави стверджувати, що естетична природа мистецьких творів, які йому доводилося малювати або реставрувати, мала для нього найбільшу вартість (3). Саме з таких позицій він підходив до реставрації київських пам'яток (4), поглиблюючи своєю діяльністю значення художньої археології не тільки як освітньої справи, а й як реставраційної галузі. Для Ф.Солнцева виявлення естетичної природи пам'яток, що їх він реставрував, було принципово важливим завданням.
Введення до наукового обігу невідомої спадщини Ф.Солнцева, розпорошеної по архівах і бібліотеках Києва та Санкт-Петербурга, особливо на часі тепер, коли кожне нове джерело з історії побутування давніх святинь сприятиме оцінці їхнього історичного й художнього значення, надто тоді, коли це стосується відтворення зруйнованих храмів.
Перегляд історії реставрації Софійського собору в середині XIX сторіччя і наступної публікації матеріалів про неї у "Древностях Российского государства" в контексті цих нових джерел дає змогу дещо інакше оцінити внесок Ф.Солнцева у справу вивчення й збереження цієї пам'ятки і в цілому у формування теоретичних засад церковно-археологічної реставрації.
Поновлення стінопису Софійського собору в 1843-1853 роках, безперечно, - найсумніша сторінка його історії. Нагадаємо, що 1843 року на долішньому поверсі храму подекуди відпав тиньк, оголивши давні фрески. Протоієрей Тимофій Сухобурсов висловив припущення, що давній живопис є під тиньком і в інших місцях собору. Для експертизи й поновлень нововідкритого живопису запросили Ф.Солнцева, який у цей час з доручення імператора Миколи І й Петербурзької Академії мистецтв виправляв поновлений живопис Успенської церкви Києво-Печерської лаври. У Софійському соборі він виявив давні зображення практично на всіх тих ділянках, на яких робив пробні розкриття. У зв'язку з цим було вирішено розчистити виявлені фрески, а там де їх втрачено, розмалювати стіни нанову, узгоджуючи стиль нових мальовань з давнім живописом. Федір Солнцев подав імператорові записку, в якій виклав свої пропозиції щодо реставрації собору. ,,[...] Щоб зберегти славетний храм цей у належній благоліпності, - пише він, - слід би розпочати поправу його в усіх деталях, але так, щоб у ньому лишилося неушкодженим не тільки все давнє, нині видиме, але навіть очистити, де можна, тиньк, що вкриває в деяких навах давній живопис альфреско, яким храм цей розмальовано за Ярослава; альфреско цей по змозі поновити, і потім, де це зробити неможливо, оббити стіни й бані міддю і розмалювати їх новими зображеннями давніх священних подій нашої церкви, особливо тих, що відбулися в Києві. Живопис у цьому разі має бути грецького стилю" (5). Далі Ф.Солнцев проонує 11 сюжетів з історії Київської Русі і, що дуже важливо, наголошує потребу, перш ніж братися за таку працю, скласти попередні ескізи й підготувати професійних живописців.
За вказівкою імператора записку Ф.Солнцева надіслали митрополитові Київському Філарету, якому при цьому доручалося забезпечити належні умови для здійснення запропонованої програми. Філарет також мав засвідчити через єпархіального архітекта, що саме треба полагодити в Софійському соборі і з'ясувати в Академії мистецтв, яким способом можна виконати пропозиції Ф.Солнцева. Крім того, імператор видав указ про створення "Комітету з благонадійних духовних і цивільних осіб для нагляду..." за реставрацією Софійського собору. Виконуючи його, київський генерал-губернатор Д.Бібіков призначив до складу Комітету статського радника Писарева, надвірного радника Юзефовича, надвірного радника Матюшина, діловода канцелярії київського генерал-губернатора Єремєєва - людей, далеких від мистецтва (6).
Комітет згодом став головним розпорядником коштів, виділених синодом на реставрацію храму. Взимку 1844 року собор оглянув єпархіальний архітект П.Спарро. Він відхилив пропозицію Ф.Солнцева використати мідні дошки як основу для нового живопису і воднораз як захист для фресок XI століття, зазначаючи що вони заіржавіють від постійної вологості (7). Участь професійних художників у цих роботах більш не обговорювалась. Натомість залучали поденників, яких наймав маляр-підрядник І.Фохт.
Ф.Солнцев у 1844 році був присутній під час розкриття давніх фресок і наглядав за роботами. Безперечно, він потребував допомоги професійних художників, але коштів на утримання їх не виділяли (8).Однак архівні документи свідчать, що Ф.Солнцев все ж таки запросив до роботи в Софійському соборі професійних художників С.Мартинова і М.Шурупова, але їхня роля в реставрації давнього живопису незначна. Так, М.Шурупов склав лише кошторис робіт і разом із Ф.Солнцевим знімав копії (9). Участь С.Мартинова в реставрації Софійського собору вивчена замало. Згідно з виявленими документами, це був скоріш за все художник-помічник Ф.Солнцева (10).