Вашингтонська конференція 1921 - 1922 рр

ДАТИ:

Листопад 1921 - лютий 1922 рр. - Вашингтонська конференція

ПЛАН

1. Міждержавні суперечності на Далекому Сході та у зоні Тихого океану. Вашингтонська конференція та її рішення.

1. Для розгляду далекосхідних питань у листопаді 1921 - лютому 1922 рр. була скликана Вашингтонська конференція 9-ти держав - США, Великобританії, Японії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Португалії, Китаю. Найактивніший учасник конференції - США, які намагалися встановити контроль над Азійсько-Тихоокеанським регіоном. Офіційна мета конференції - обмежен¬ня морських озброєнь і вирішення проблеми Далекого Сходу й Тихоокеанського регіону. В основному її рішен¬ня були спрямовані на обмеження програми Франції по збільшенню свого флоту і зменшенню впливу Японії, яка втрачала свої позиції в Китаї. США вимагали припини¬ти в усіх країнах будівництво великих військових ко¬раблів.

13 грудня 1921 р. підписано договір «чотирьох дер¬жав» - США, Британії, Франції та Японії, який, в ціло¬му, був договором про ненапад у зоні Тихого океану. Він скасував англо-японський договір 1902 року. Країни, що підписали договір, домовилися «поважати всі права стосовно їх острівних володінь... у зоні Тихого океану». США надавалася можливість «придбання» островів у регіоні.

6 лютого 1922 р. підписано договір про обмеження морських озброєнь (договір «п'яти держав») між США, Британією, Францією, Японією та Італією строком на 15 років. У ньому визначалася кількість лінкорів, що їх могли мати держави-учасниці, у такій пропорції: по 5 для США і Англії, 3 - для Японії, по 1,75 - для Франції та Італії. Було вирішено заморозити будівництво лінкорів на 10 років. Обмежень на інші класи кораблів не встановили. Японії, Англії і США не дозволялося укріплювати свої бази на островах. Від цього виграла Японія, яка щойно закінчила будівництво нової бази на о. Бонін.

Одним з найскладніших на конференції вважалося пи¬тання Китаю. 6 лютого 1922 р. підписано договір «дев'яти держав», у якому йшлося про дотримання суве¬ренітету, незалежності та територіальної цілісності Китаю і дотримання принципу «відкритих дверей», тоб¬то «рівних можливостей, що відкриваються у Китаї для торгівлі і промисловості всіх націй». Фактично, це дава¬ло перевагу США в Китаї, оскільки до цього останній був поділений на сфери впливу тільки Франції, Англії та Японії. Держави-учасниці обіцяли не використовувати ситуацію, що склалася в Китаї, з метою здобуття переваг для себе. На той час у Китаї існували 2 уряди: у Пекіні -монархічний, у Кантоні - республіканський на чолі з Сунь Ятсеном, які ворогували між собою. Іноземні грома¬дяни мали право екстериторіальності - тобто у разі пору¬шення ними китайських законів вони не підлягали юрисдикції Китаю.

Вашингтонська конференція зафіксувала нове співвідношення сил на Далекому Сході на користь США, Британії і Франції.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ:

1.1. За що йшло суперництво великих держав на Далекому Сході?

1.2. Коли і на яких умовах були підписані договори чотирьох, п'яти і дев'яти держав?

2.1. Назвіть країни, які брали участь у Вашингтонській конференції.

2.2. У чому суть доктрини «відкритих дверей», до якої країни вона застосувалася?

3.1. Яким країнам було надано перевагу в результаті підписання дого¬ворів у Вашингтоні? Як вони використали цю перевагу?