Актуальнiсть проблем п'єси Олексiя Коломiйця "Дикий Ангел"
Микола Зарудний, побратим О.Коломiйця, говорив, що той тради-цiйний лише в одному - в безмежнiй любовi до свого народу i театру, а в останньому вiн новатор.
Тема п'єси "Дикий Ангел" не нова, сам автор назвав її "повiсть про сiм'ю". У нiй, дiйсно, йдеться про найдорожче - сiм'ю батькiв i дiтей, працю, честь роду i його совiсть, спадкоємнiсть поколiнь. Про це писали майже всi письменники. Отже, перед О.Коломiйцем стояло нелегке завдання - сказати щось своє, те, що буде актуальним не для одного поколiння.
Пiд час вивчення у школi ця п'єса завжди породжує палкi дискусiї. Як правило, одинадцятикласники, прочитавши програмний твiр, вiдразу починають обурюватися поведiнкою головного героя Платона Микитовича Ангела, цим самим майже роздiляючи погляди його основного опонента у п'єсi - пенсiонера Крячка. Їм здається, що Платон Ангел скупий, що вiн не має права забирати грошi у дiтей i повнiстю контролювати фiнансовий стан сiм'ї. Але чим глибше починаєш замислюватися над принципами Платона, тим бiльше погоджуєшся з ним. Пiд кiнець дискусiї учням уже здається, що Платон нiби-то i правий, лише методи у нього трохи "дикi", тобто не подобається його максималiзм i безкомпромiснiсть.
Давайте ж прослiдкуємо, яких принципiв дотримується Платон Ангел i чи правильно вiн чинить.
I так, Ангел - батько чотирьох дiтей. Вiн учасник вiйни, пенсiонер, але ще працює, розвантажуючи хлiб у магазинi. Своїх дiтей Ангел разом з дружиною Уляною виховав у дусi любовi до працi. Дiти змалку допомагали батьковi по дому, працювали у майстернi i звикли до того, що праця - це обов'язкова необхiднiсть, це передумова пристойного життя на землi, що це посильний внесок у розвиток держави, бо держава - це i є люди. Дiти (хоч i з скрипом) звикли до заведеного порядку в сiм'ї - здавати батьковi свої заробiтки, а батько в залежностi вiд потреб сiм'ї розумно регулював витрати: "Тут жив, тут одягався, харчувався - i грошi докупи. Всi на одних правах". Батько також стимулює пiдробiток дiтей - на непередбаченi витрати, причому "пiдробiток" у розумiннi батька - це чесна праця. Якi ж головнi принципи життя у Платона? "У всьому, у малому й великому, єдиний порадник - правда!" Головна мета у життi: "добре жити..., мати здоров'я i грошi". До грошей у Платона цiкаве ставлення: вiн їх не любить, а поважає. Хоче жити "як слiд", а це означає - "через багатство держави до свого власного". "Ми разом з державою i плануємо, i багатiємо... Правда, я трошки попереду. Бо в неї є ще багато дармоїдiв: або не працюють зовсiм, або багато балакають i мало роблять... А в моїй державi цього немає... Як заробив, так i їж! Як заробив, так i одягайся"... Платон дотримується думки, що кожен персонально повинен вiдповiдати за свою роботу, за добробут сiм'ї, за своїх дiтей.
За Платоном Ангелом, держава буде мiцною i багатою тодi, коли мiцною i багатою буде кожна окрема сiм'я. А це станеться тодi, коли у сiм'ї всi будуть чесно працювати, думатимуть не лише про власнi iнтереси, а й про державнi, коли розумно i економно витрачатимуть грошi, житимуть у злагодi i дружбi. Причому батьки повиннi до кiнця своїх днiв нести вiдповiдальнiсть за дiтей.
Сюжет розвивається за трьома напруженими лiнiями. Платон - Павлик, Платон - Федiр, Платон - Петро. Конфлiкти загостренi до краю, бо головний герой - максималiст у своїх переконаннях i дiях. Покарання за вiдступ вiд батькiвської науки теж на межi крайнощiв: вигнання з дому, звiльнення з посади, страта всього здобутого й нажитого. Свою пенсiйну книжку Платон подарунком не вважає, бо вiн її заробив, та й не в книжцi радiсть i спокiй.
Драматург логiкою розвитку характерiв, поведiнкою i поглядами персонажiв переконує нас у тому, що жити за принципами Ангела не так просто. Головному героєвi живеться нелегко, вiн постiйно працює душею i серцем, i в концi п'єси серце Платона не витримує напруження, вiн помирає. Але дiтей вiн зумiв виховати порядними людьми, усi вони працьовитi, живуть за законами правди, честi i добра. I кожен iз них таки погоджується з батьком i робить нiби i по-своєму, i в той же час так, як навчив Платон Ангел. Отож виявляється, що Платон був правий.